ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «ПЕЧЕНІЗЬКИЙ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF PECHENIZKYY AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 63510/11 та 18 інших заяв -
див. перелік у додатку)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
08 листопада 2018 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Печенізький та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Йонко Грозєв (Yonko Grozev), Голова,
Габріеле Куцско-Штадльмайєр (Gabriele Kucsko-Stadlmayer),
Лятіф Гусейнов (Lәtif Hüseynov), судді,
та Лів Тігерштедт (Liv Tigerstedt), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 11 жовтня 2018 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені у таблиці в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у таблиці в додатку.
4. Заявники скаржилися на позбавлення їх можливості надати свої зауваження на апеляційні скарги, подані відповідачами у їхніх справах.
ПРАВО
I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
II. ЩОДО LOCUS STANDI ПАНІ ТАМАРИ ПАВЛІВНИ КАЛАШНІКОВОЇ
6. Щодо скарг заявника у заяві № 39965/13 Суд зазначає, що
18 січня 2018 року, під час розгляду справи у Суді, заявник помер. Дружина заявника, пані Тамара Павлівна Калашнікова заявила про своє бажання підтримувати заяву від імені її чоловіка. Оскільки таке клопотання відповідає практиці Суду, він не вбачає підстав для відмови у його задоволенні (див., серед інших джерел, рішення у справах «Беньямінсон проти України» (Benyaminson v. Ukraine), пункт 83, заява № 31585/02, від 26 липня 2007 року; «Петро Корольов проти Росії» (Petr Korolev v. Russia), заява № 38112/04, пункти 43 – 45,
від 21 жовтня 2010 року; «Сергій Денисов та інші проти Росії» (Sergey Denisov and Others v. Russia), заява № 1985/05 та 4 інші заяви,
пункти 73 – 75, від 19 квітня 2016 року та «Горватова проти Словаччини» (Horváthová v. Slovakia), заява № 74456/01,
пункти 25 – 27, від 17 травня 2005 року). Проте у цьому тексті посилання робитимуться на заявника.
III. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 КОНВЕНЦІЇ
7. Заявники скаржилися на порушення принципу рівності сторін у зв’язку з неврученням їм національними судами апеляційних скарг або неповідомленням їх будь-яким іншим чином про апеляційні скарги, подані у їхніх справах. Вони посилались на пункт 1 статті 6 Конвенції, яка передбачає:
Пункт 1 статті 6
«Кожен має право на … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, …, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру…»
8. Суд нагадує, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу (див. рішення у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain), від 23 червня 1993 року, пункт 63, Серія А, № 262), вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було проінформовано про це (див. рішення у справі «Діліпак та Каракайя проти Туреччини» (Dilipak and Karakaya v. Turkey),
заяви № 7942/05 та № 24838/05, пункт 77, від 04 березня 2014 року). Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (див., рішення у справах «Авотіньш проти Латвії» [ВП] (Avotiņš v. Latvia) [GC], заява № 17502/07, пункт 119, ЄСПЛ 2016 та «Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands),
від 27 жовтня 1993 року, пункт 33, Серія А № 274). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи (див. рішення у справі «Беер проти Австрії» (Beer v. Austria),
заява № 30428/96, пункти 17 та 18, від 06 лютого 2001 року).
9. Може тому на національні суди покладено обов’язок з’ясувати чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення (див. рішення у справі «Ганкін та інші проти Росії» (Gankin and Others v. Russia), заява № 2430/06 та інші, пункт 36, від 31 травня 2016 року). У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (див., рішення у справі «Заводнік проти Словенії» (Zavodnik v. Slovenia), заява № 53723/13, пункт 70, від 21 травня
2015 року, із подальшими посиланнями).
10. У справі «Лазаренко та інші проти України» (Lazarenko and Others v. Ukraine) (заява № 70329/12 та 5 інших заяв, від 27 червня 2017 року) Суд вже встановив порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
11. Розглянувши всі надані матеріали та за відсутності будь-яких доказів належного інформування заявників, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання, Суд вважає, що національні суди, розглянувши подані у справах заявників апеляційні скарги та не здійснивши спроб дізнатись, чи були вони вручені заявникам або чи були заявники повідомлені про апеляційні скарги будь-яким іншим чином, позбавили їх можливості надати зауваження щодо поданих у їхніх справах апеляційних скарг та не виконали свого зобов’язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін.
12. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
13. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
14. З огляду на наявні в нього документи та свою практику Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.
15. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує об’єднати заяви;
2. Вирішує, що пані Калашнікова, дружина заявника у заяві
№ 39965/13, має locus standi у провадженні;
3. Оголошує заяви прийнятними;
4. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1
статті 6 Конвенції у зв’язку з несправедливістю цивільних проваджень;
5. Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в таблиці у додатку; які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 08 листопада 2018 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Лів Тігерштедт
(Liv Tigerstedt)
В.о. заступника Секретаря
Йонко Грозєв
(Yonko Grozev)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 Конвенції
(відсутність можливості надати зауваження на апеляційні скарги)
№
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
дата народження
Дата ухвалення рішення суду першої інстанції
Дата ухвалення рішення суду апеляційної інстанції
Дата ухвалення рішення Вищого адміністративного суду України (далі – ВАСУ) за касаційною скаргою, якщо вона подавалась
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)[1]
63510/11
30/09/2011
Сергій Миколайович Печенізький
06/04/1963
28/02/2011
Великобурлуцький районний суд Харківської області
15/04/2011
Харківський апеляційний адміністративний суд
500
35026/12
24/05/2012
Федір Іванович Котленко
13/06/1946
27/01/2011
Красногвардійський районний суд
м. Дніпропетровська
16/01/2012
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
500
48019/12
19/07/2012
Валентина Іванівна Гриб
08/07/1951
20/05/2011
Самарський районний суд
м. Дніпропетровськ
28/05/2012
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
500
65722/12
05/10/2012
Леонід Олексійович Петров
16/06/1951
26/05/2011
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровськ
27/02/2012
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
500
71273/12
19/10/2012
Наталія Олексадрівна Казакова
20/03/1954
20/07/2011
Ленінський районний суд
м. Дніпропетровськ
24/05/2012
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
500
74771/12
12/11/2012
Віктор Петрович Левачов
26/07/1946
17/06/2011
Ленінський районний суд
м. Дніпропетровськ
14/06/2012
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
500
21094/13
16/03/2013
Ніна Леонідівна Маленко
24/07/1951
06/05/2011
Конотопський районний суд Сумської області
28/09/2012
Харківський апеляційний адміністративний суд
500
24346/13
29/03/2013
Галина Миколаївна Носкова
15/08/1946
29/07/2011
Ленінський районний суд м. Севастополь
16/02/2012
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
500
29598/13
23/04/2013
Тетяна Валентинівна Глембоцька
08/01/1949
22/02/2011
Бабушкінський районний суд
м. Дніпропетровськ
16/07/2012
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
500
34757/13
22/05/2013
Любов Логвінівна Кермас
06/05/1947
15/08/2011
Кіровоградський районний суд
м. Дніпропетровськ
27/06/2012
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
500
37671/13
31/05/2013
Ніна Афанасіївна Хижняк
23/08/1953
10/06/2011
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровськ
24/01/2013
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
500
39965/13
11/06/2013
Віктор Іванович Ромадановський
30/03/1939
Заявник помер 18/01/2018. Його дружина, Тамара Павлівна Калашнікова, є спадкоємцем.
26/07/2011
Київський районний суд м. Одеса
05/09/2012
Одеський апеляційний адміністративний суд
18/12/2012
500
47881/13
18/07/2013
Павло Семенович Кавун
27/07/1953
17/06/2011
Ленінський районний суд
м. Дніпропетровськ
15/02/2013
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
500
52206/13
08/08/2013
Віктор Володимирович Тимофієв
03/12/1949
03/10/2011
Жовтневий районний суд
м. Кривий Ріг
15/02/2013
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
500
55129/13
17/08/2013
Сергій Григорович Лобанов
18/08/1949
02/09/2011
Шевченківський районний суд м. Київ
11/10/2012
Київський апеляційний адміністративний суд
500
63197/13
26/09/2013
Олександр Георгійович Масіян
20/08/1948
26/05/2011
Шевченківський районний суд м. Чернівці
27/03/2013
Вінницький апеляційний адміністративний суд
500
66585/13
15/10/2013
Любов Михайлівна Савельєва
10/08/1951
20/06/2011
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровськ
29/10/2012
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
500
70813/13
31/10/2013
Володимир Дмитрович Богославський
13/09/1948
05/08/2011
Ленінський районний суд м. Дніпропетровськ
15/11/2012
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
500
79383/13
27/11/2013
Володимир Іванович Дзядух
27/08/1939
29/04/2011
Хмельницький міськрайонний суд
05/06/2013
Вінницький апеляційний адміністративний суд
13/08/2013
500
[1] Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявникам.
Full & Egal Universal Law Academy