ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «ПІСОЦЬКИЙ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF PISOTSKYY v. UKRAINE)
(Заява № 50764/20)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
09 лютого 2023 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Пісоцький проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Мартіньш Мітс (Mārtiņš Mits), Голова,
Маттіас Гуйомар (Mattias Guyomar),
Микола Гнатовський (Mykola Gnatovskyy), судді,
та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 19 січня 2023 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявою, поданою 05 листопада 2020 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Заявника представляв пан Б.В. Фокій, юрист, який практикує у м. Чернівці, Україна.
3. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
4. Відомості про заявника та інформація щодо заяви наведені в таблиці у додатку.
5. Заявник стверджував про ненадання йому належної медичної допомоги під час тримання під вартою. Він також висунув інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВО
СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 3 КОНВЕНЦІЇ6. Заявник скаржився, головним чином, на ненадання йому належної медичної допомоги під час тримання під вартою. Він посилався на статтю 3 Конвенції, яка передбачає:
«Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.»
7. Суд зазначає, що заявник страждав на серйозні захворювання, зазначені у таблиці в додатку, які вплинули на його повсякденне життя. Отже, він міг зазнати значного занепокоєння щодо того, чи була належною надана йому медична допомога.
8. Суд повторює, що «належність» медичної допомоги залишається найбільш важким елементом для визначення (див. рішення у справі «Блохін проти Росії» [ВП] (Blokhin v. Russia) [GC], заява № 47152/06, пункт 137, ЄСПЛ 2016). У цьому контексті зрозуміло, що органи державної влади повинні забезпечити оперативність і точність постановки діагнозу та лікування (див. рішення у справах «Горбуля проти Росії» (Gorbulya v. Russia), заява № 31535/09, пункт 62, від
06 березня 2014 року та «Похлєбін проти України» (Pokhlebin v. Ukraine), заява № 35581/06, пункт 62, від 20 травня 2010 року обидва з подальшими посиланнями), а у випадку, коли це викликано медичним станом, – регулярність і систематичність нагляду та наявність плану терапевтичних заходів з метою ефективного лікування захворювань ув’язненої особи або запобігання їхньому ускладненню (див., inter alia, рішення у справах «Ухань проти України» (Ukhan v. Ukraine), заява № 30628/02, пункт 74, від 18 грудня 2008 року та «Колесникович проти Росії» (Kolesnikovich v. Russia), заява № 44694/13, пункт 70, від 22 березня 2016 року обидва з подальшими посиланнями). Суд підкреслює, що медична допомога, яка надається в установах виконання покарань, має відповідати рівню допомоги, яку органи державної влади зобов’язалися надавати для всього населення. Проте це не означає, що кожному затриманому має гарантуватися медичне лікування на тому самому рівні, що й у найкращих медичних закладах поза межами установ виконання покарань (див., наприклад, рішення у справах «Садретдінов проти Росії» (Sadretdinov v. Russia), заява № 17564/06, пункт 67, від 24 травня 2016 року та «Коновальчук проти України» (Konovalchuk v. Ukraine), заява № 31928/15, пункт 52, від 13 жовтня 2016 року обидва з подальшими посиланнями).
9. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд визначив недоліки у лікуванні заявника, наведені у таблиці в додатку. Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі (див. рішення у справах «Невмержицький проти України» (Nevmerzhitsky v. Ukraine), заява № 54825/00, пункти 103 – 105, ЄСПЛ 2005 II, «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, пункти 104 – 106, від 28 березня 2006 року та «Логвиненко проти України» (Logvinenko v. Ukraine), заява № 13448/07, пункти 68 – 78, від 14 жовтня 2010 року). Беручи до уваги свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі заявник не отримав всебічної та належної медичної допомоги під час тримання під вартою.
10. Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності, у тому числі питання дотримання шестимісячного строку за пунктом 1 статті 35 Конвенції (див. ухвалу щодо прийнятності у справі «Саакашвілі проти Грузії» (Saakashvili v. Georgia), заяви № 6232/20 та № 22394/20, пункти 46 – 59, від 01 березня 2022 року), в якому Суд розглянув питання продовження відповідного строку у зв’язку з COVID-19 та дійшов висновку, що в якості винятку його слід вважати зупиненим загалом на три календарні місяці, якщо його перебіг почався або мав закінчитися у будь-який момент у період з 16 березня до 15 червня 2020 року). Отже, згадані скарги є прийнятними та свідчать про порушення статті 3 Конвенції.
ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СУДУ11. Заявник подав інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Отже, вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні в нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в згаданому рішенні у справі «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine) та рішенні у справі «Сукачов проти України» (Sukachov v. Ukraine), заява № 14057/17, від 30 січня 2020 року).
ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ12. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
13. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Логвиненко проти України» (Logvinenko v. Ukraine), пункти 89 – 95) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
Оголошує заяву прийнятною;Постановляє, що ця заява свідчить про порушення статті 3 Конвенції у зв’язку з ненаданням належної медичної допомоги під час тримання під вартою;Постановляє, що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку); Постановляє, що:(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суми, зазначені у таблиці в додатку, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 09 лютого 2023 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Мартіньш Мітс
(Mārtiņš Mits)
Голова
ДОДАТОК
Заява зі скаргами за статтею 3 Конвенції
(неналежна медична допомога під час тримання під вартою)
№ заяви
Дата подання
П.І.Б. заявника
Рік народження
П.І.Б. представника та місцезнаходження
Основне захворювання
Недоліки у лікуванні
Інші скарги за усталеною практикою
Сума, присуджена
заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди (в євро)[1]
Сума, присуджена у кожній заяві в якості компенсації судових та інших витрат (в євро)[2]
50764/20
05.11.2020
Ігор Віталійович ПІСОЦЬКИЙ
1975
Фокій Богдан Васильович,
м. Чернівці
Хронічний бронхіт та бронхіальна астма
Відсутність/затримка у наданні медикаментозного лікування, непроведення належного медичного огляду та медичного тестування; відсутність належних умов проживання для пацієнта, який страждає на респіраторні захворювання
З 25.05.2019
до
07.02.2020
8 місяців та 14 днів
ст. 3 – неналежні умови тримання під вартою – період з 25.05.2019 до 07.02.2020, коли він тримався під вартою у Черкаському СІЗО (тобто переповненість, цвіль або бруд у камері, відсутність свіжого повітря, пасивне паління, низька якість продуктів харчування, відсутність або недостатнє природне освітлення, відсутність або погана якість постільної білизни, відсутність або неналежна якість гігієнічних засобів, відсутність приватності під час користування туалетом, неналежна температура, відсутність або обмежений доступ до душу, відсутність або обмежений доступ до гарячої води, камера заражена паразитами/гризунами);
ст. 13 – відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з ненаданням належної медичної допомоги під час тримання під вартою
9 750
250
[1] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.
[2]Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.