Дата 25/07/2019 прийняття: Дата набуття 25/10/2019 статусу (Палата) остаточного: Набуття статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції. Назва: CASE OF ROOK v. GERMANY (Application no. 1586/15) Зміст: Заявник у справі обіймав посади старшого менеджера, пізніше – керуючого директора магазину побутової електроніки, що реалізовував свої товари в Німеччині та в інших європейських країнах. У лютому 2011 року прокуратура порушила кримінальне провадження проти заявника за підозрою в одержанні неправомірної вигоди під час здійснення підприємницької діяльності. В листопаді цього ж року заявника було поміщено під варту. У процесі досудового розслідування були проведені масштабні негласні слідчі (розшукові) дії (телекомунікаційне стеження). Загалом близько 44 790 телефонних дзвінків і близько 34 000 інших даних були збережені. Під час обшуку будинку заявника та інших приміщень були вилучені близько 14 мільйонів електронних файлів, що зберігались на дата-серверах. Поліція проаналізувала дані: близько 1100 електронних файлів та розшифровки 28 телефонних розмов були визнані такими, що стосуються справи; вони були роздруковані та долучені у паперовому вигляді до матеріалів справи. У листопаді 2011 року адвокат заявника звернувся з клопотанням про надання доступу до матеріалів досудового розслідування; в цей самий період захисник також клопотав про прослуховування аудіоматеріалів. Прокурор задовольнив клопотання адвоката та поінформував про те, що він може ознайомитися з даними у приміщенні поліції. У лютому 2012 року прокуратура передала до суду матеріали справи щодо обвинувачення заявника в одержанні неправомірної вигоди під час здійснення підприємницької діяльності. У лютому 2012 року адвокат заявника клопотав про надання доступу до аудіофайлів, які містилися на дисках, проте таке клопотання було відхилено. Суд вказав, що ці дані були скопійовані на комп’ютер, який знаходився в тюрмі, де заявник перебував під вартою, і що сторона захисту може прослухати аудіофайли разом із підзахисним. У квітні 2012 року адвокат заявника клопотав про надання йому копій 14 мільйонів електронних файлів. У травні того ж року адвокату було надано жорсткий диск з даними у зашифрованому вигляді, для читання яких необхідне спеціальне програмне забезпечення. Клопотання адвоката про оплату такого програмного забезпечення державою було відхилено. Пізніше за заявою адвоката йому були надані незашифровані дані. У грудні 2012 року заявника було визнано винним у вчиненні 63 епізодів одержання неправомірної вигоди під час здійснення підприємницької діяльності та призначено йому покарання у виді п’яти років і трьох місяців позбавлення волі. Заявник подав апеляційну скаргу, в якій стверджував, що у нього та його адвоката не було достатньо часу для вивчення вилучених даних. В лютому 2014 року федеральний суд частково скасував вирок щодо трьох епізодів одержання неправомірної вигоди під час здійснення підприємницької діяльності, проте відхилив апеляцію заявника як необґрунтовану. У червні 2014 року Федеральний Конституційний Суд відмовив у прийнятті конституційної скарги заявника. Заявник скаржився, що під час кримінального провадження йому та його захиснику не було надано повного та адекватного доступу до вилучених аудіо-, текстових та електронних файлів, які були вилучені під час розслідування. Констатоване Відсутність порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у поєднанні із порушення (стаття): підпунктом b) пункту 3 статті 6 Конвенції (право на справедливий суд).
Full & Egal Universal Law Academy