ЧЕТВЕРТА СЕКЦІЯ
РІШЕННЯ У СПРАВІ «РИБАЛКІН ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF RYBALKIN AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 10771/06 та 6 інших -
див. перелік у додатку)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
18 травня 2017
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням
У справі «Рибалкін та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (Четверта секція), засідаючи Комітетом, до складу якого увійшли:
Вінсент А. Де Гаетано (Vincent A. De Gaetano), Голова,
Егідіюс Кюріс (Egidijus Kūris),
Габріеле Куцско-Штадльмайєр (Gabriele Kucsko-Stadlmayer), судді,
а також Карен Рейд (Karen Reid), Секретар секції,
після обговорення за зачиненими дверима 27 квітня 2017,
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначеними у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у доданій таблиці.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість цивільного провадження та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Деякі заявники скаржилися також за іншими положеннями Конвенції.
ПРАВО
I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися головним чином, що тривалість цивільних проваджень у їх справах була несумісною з вимогами щодо «розумного строку», та у зв’язку з цим на відсутність ефективних засобів юридичного захисту. Вони посилалися на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають наступне:
Стаття 6 п. 1
“Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру...”
Стаття 13
“Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.”
7. Після вивчення всіх наданих матеріалів, Суд вважає, що скарги пані М.Н. Єзерської в заяві № 2738/07 та скарги заявника в заяві № 51948/08 стосовно проваджень в період з 29 листопада 1993 року по 11 вересня 1997 року повинні бути відхилені як такі, що не містять будь яких ознак порушення прав і свобод, закріплених в Конвенції або Протоколах до неї.
8. Що стосується інших скарг, поданих у відповідності до статей 6 п. 1 та 13 Конвенції, Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися у світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявників (див. рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], № 30979/96, п. 43, ЄСПЛ 2000-VII).
9. У характерних справах «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), № 41984/98, від 09 листопада 2004 та «Єфименко проти України» (Efimenko v. Ukraine), № 55870/00, від 18 липня 2006 року Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, про які йдеться в цій справі.
10. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. Беручи до уваги свою практику з вказаного питання, Суд вважає, що в даному випадку тривалість судових розглядів була надмірною і не відповідала вимозі «розумного строку».
11. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
12. Таким чином, ці скарги є прийнятними та розкривають порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ СУДУ
13. У заявах № 34640/07 та № 52228/14 заявники скаржились на порушення інших статей Конвенції, згідно з відповідною усталеною практикою Суду (див. додаток). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції, вони також не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Відповідно, вони мають бути визнані прийнятними. Вивчивши всі надані йому матеріали, Суд дійшов висновку, що вони також вказують на порушення Конвенції у світлі його висновків у справі «Юрій Миколайович Іванов» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine), № 40450/04, від 15 жовтня 2009).
IV. ІНШІ СКАРГИ
14. В заявах №№ 2738/07, 38519/07, 51948/08 та 55948/09 заявники скаржилися також за іншими статтями Конвенції.
15. Суд розглянув заяви та вважає, що з огляду на всі наявні в нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, викладеним у статтях 34 і 35 Конвенції, та не виявляють жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
Отже, ця частина заяв має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
V. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
16. Стаття 41 Конвенції передбачає:
“Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.”
17. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див. зокрема, рішення у справі «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), № 41984/98, пп. 109 і 112, від 09 листопада 2004), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у переліку в додатку.
18. Суд вважає за належне призначити пеню, виходячи з граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує об’єднати заяви;
2. Оголошує скарги пані М.Н. Єзерської в заяві № 2738/07 та скарги заявника в заяві № 51948/08 щодо проваджень з 29 листопада 1993 по 11 вересня 1997 – неприйнятними;
3. Оголошує прийнятними скарги щодо надмірної тривалості цивільних проваджень та відсутності в національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, а також інші скарги відповідно до усталеної практики Суду, як вказано у переліку в додатку, а решту скарг у заявах №№ 2738/07, 38519/07, 51948/08 and 55948/09 – неприйнятними;
4. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1
статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень;
5. Постановляє, що було порушення щодо інших скарг відповідно до усталеної практики Суду (див. додаток);
6. Постановляє, що
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
7. Відхиляє решту скарг заявників щодо справедливої сатисфакції.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 18 травня 2017 відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Карен Рейд
(Karen Reid)
Секретар
Вінсент А. Де Гаетано
(Vincent A. De Gaetano)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції
(надмірна тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
No.
№ заяви, дата подання
П.І.Б заявника,
дата народження
П.І.Б. представника та місцеперебування
Початок провадження
Закінчення провадження
Загальна тривалість, інстанції
Інші скарги відповідно до усталеної практики
Суми, присуджені заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)[1]
10771/06
22/02/2006
Борис Миколайович РИБАЛКІН
31/01/1963
16/10/1997
31/01/2001
22/06/2000
16/02/2006
2 роки, 8 місяців та 7 днів
2 інстанції
5 років та 17 днів
2 інстанції
1,900
2738/07
30/12/2006
Геогрій Миколайович ЄЗЕРСЬКИЙ
26/01/1953
25/02/1998
30/06/2006
8 років, 4 місяці та 6 днів
3 інстанції
1,200
34640/07
06/07/2007
Федір Микитович СТАРЧИКОВ
21/05/1949
26/11/1998
09/04/2001
22/12/1998
05/11/2007
27 днів
3 інстанції
6 років, 6 місяців та 28 днів
3 інстанції
стаття 6 п. 1 – невиконання або тривале виконання рішення національного суду - рішення Нахімовського районного суду м. Севастополь 03/12/2004
2,600
38519/07
23/08/2007
Алла Олександрівна ХОВАНЕЦЬ
06/09/1959
07/12/1999
29/12/2010
11 років та 23 дні
3 інстанції
3,000
51948/08
10/10/2008
Наталія Георгіївна ЛЕБЕНКОВА
10/05/1953
11/09/1997
28/05/2008
10 років, 8 місяців та 18 днів
3 інстанції
3,000
55948/09
05/10/2009
Роман Йосифович ПОТОЧНЯК
17/03/1936
Заявник помер 31/05/2011. Пані Валентина Олександрівна Поточняк є спадкоємицею.
18/06/2001
10/08/2009
8 років, 1 місяць та 24 днів
3 інстанція
1,200
52228/14
11/07/2014
Віталій Васильович КУЦЕВИЧ
01/02/1949
Заявник помер 16/04/2016. Пані Лідія Андріївна Куцевич є спадкоємицею.
Андрій Анатолійович Крістенко, Харків
27/03/2008
23/01/2014
5 років, 9 місяців та 28 днів
3 інстанції
стаття 6 п. 1 – невиконання або тривале виконання рішення національного суду
- рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20/01/2009
2,600
[1] Та додатково будь-які податки, які можуть бути стягнуті з заявників.
Full & Egal Universal Law Academy