ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «САФОНОВА ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF SAFONOVA AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 19156/07 та 3 інші заяви –
див. перелік у додатку)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
20 грудня 2018 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Сафонова та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Сіофра О’Лірі (Síofra O’Leary), Голова,
Мартіньш Мітс (Mārtiņš Mits),
Ладо Чантурія (Lado Chanturia), судді,
та Лів Тігерштедт (Liv Tigerstedt), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 29 листопада 2018 року,
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі
статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у таблиці в додатку.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість кримінальних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Заявниця у заяві № 19156/07 скаржився також за іншими положеннями Конвенції та Протоколів до неї.
ПРАВО
I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися, зокрема, що тривалість відповідних кримінальних проваджень була несумісною із вимогою «розумного строку» та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилалися на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:
Пункт 1 статті 6
«Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, ... який ... встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.»
Стаття 13
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.»
7. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявників
(див. серед багатьох інших джерел рішення у справах «Пелісьє та Сассі проти Франції» [ВП] (Pélissier and Sassi v. France) [GC],
заява № 25444/94, пункт 67, ЄСПЛ 1999-II, та «Фрідлендер проти Франції» [ВП] (Frydlender v. France) [GC], заява № 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII).
8. У справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine),
(заява № 66561/01, від 30 березня 2004 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».
10. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
11. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ СУДУ
12. У заяві № 19156/07 заявниця подала також скаргу за пунктом 1 статті 6 Конвенції, яка порушувала питання за Конвенцією за відповідною усталеною практикою Суду щодо необґрунтованої тривалості цивільного провадження (див. таблицю у додатку). Ця скарга не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Тому вона має бути визнана прийнятною. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вона також свідчить про порушення Конвенції у світлі його висновків у рішенні у справі «Красношапка проти України» (Krasnoshapka v. Ukraine)
(заява № 23786/02, від 30 листопада 2006 року).
IV. ІНШІ СКАРГИ
13. У заяві № 19156/07 заявниця також подала інші скарги за різними статтями Конвенції.
14. Суд розглянув заяву та вважає, що з огляду на всі наявні у нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, встановленим у статтях 34 та 35 Конвенції, та не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або Протоколами до неї.
Отже, ця частина заяви № 19156/07 має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
V. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
15. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
16. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику
(див. зокрема рішення у справі «Бевз проти України» (Bevz v. Ukraine), заява № 7307/05, пункт 52, від 18 червня 2009 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені в таблиці у додатку.
17. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує об’єднати заяви;
2. Оголошує прийнятними скарги щодо надмірної тривалості кримінальних проваджень, відсутності в національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту та інші скарги за усталеною практикою Суду, зазначені у таблиці в додатку, а решту скарг у заяві № 19156/07 – неприйнятними;
3. Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю кримінальних проваджень;
4. Постановляє, що було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції щодо інших скарг, висунутих за усталеною практикою Суду
(див. таблицю у додатку);
5. Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 20 грудня 2018 року, відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Лів Тігерштедт
(Liv Tigerstedt)
В.о. заступника Секретаря
Сіофра О’Лірі
(Síofra O’Leary)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції
(надмірна тривалість кримінальних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
No.
№ заяви, дата подання
П.І.Б. заявника, дата народження
П.І.Б. представника та місцезнаходження
Початок провадження
Закінчення провадження
Загальна тривалість,
інстанції
Інші скарги відповідно до усталеної практики Суду
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)[1]
19156/07
11/04/2007
Михайлина Григорівна Сафонова
15/01/1942
16/10/2002
17/09/2010
7 років, 11 місяців та 2 дні
2 інстанції
Пункт 1 статті 6 – надмірна тривалість цивільного провадження: цивільне провадження за позовом заявниці щодо її права на акції підприємства A. тривало
з 18/03/2002 до 15/05/2013
3 інстанції.
3 900
68582/16
11/11/2016
Наталія іванівна Міла
14/11/1976
03/04/2006
20/04/2016
29/12/2014
30/05/2016
8 років, 8 місяців та 27 днів
2 інстанції
1 місяць та 11 днів
2 інстанції
2 400
24851/17
21/03/2017
Віктор Григорович Жук
02/09/1973
Євген Володимирович Синельников
м. Черкаси
14/03/2007
16/11/2009
23/03/2007
08/08/2016
10 днів
2 інстанції
6 років, 8 місяців 24 дні
2 інстанції
1 800
21165/18
27/04/2018
Володимир Зіновійович Бортник
01/12/1956
22/03/2006
02/11/2017
11 років, 7 місяців та 12 днів
3 інстанції
3 600
[1]. Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявникам.
Full & Egal Universal Law Academy