ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «САМЕДОВ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF SAMEDOV v. UKRAINE)
(Заяви № 57566/21 та № 53735/22)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
20 червня 2024 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Самедов проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Карло Ранцоні (Carlo Ranzoni), Голова,
Мартіньш Мітс (Mārtiņš Mits),
Марія Елосегі (María Elósegui), судді,
та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 30 травня 2024 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за двома заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
(далі – Конвенція).
2. Заявника представляв пан Роман Олександрович Хусаїнов, юрист, який практикує у м. Дніпро.
3. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
4. Відомості про заявника та інформація щодо заяв наведені в таблиці у додатку.
5. Заявник скаржився на надмірну тривалість кримінального провадження та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Він також висунув інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВО
ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ6. Беручи до уваги, що заяви були подані одним і тим же заявником, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ7. Заявник скаржився, головним чином, що тривалість відповідного кримінального провадження була несумісною з вимогою «розумного строку» та у нього не було ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Він посилався на пункт 1 статті 6 і статтю 13 Конвенції.
8. Суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у контексті обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника і відповідних органів державної влади, а також важливість предмету спору для заявника (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» [ВП] (Pélissier and Sassi v. France) [GC], заява
№ 25444/94, пункт 67, ЄСПЛ 1999-II та «Фрідлендер проти Франції» [ВП] (Frydlender v. France) [GC], заява № 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII).
9. У керівній справі «Нечай проти України» (Nechay v. Ukraine), заява № 15360/10, від 01 липня 2021 року) Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
10. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів чи аргументів, здатних виправдати загальну тривалість провадження на національному рівні. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість провадження була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».
11. Суд також зазначає, що заявник не мав у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цими скаргами.
12. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ13. Заявник подав інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю в додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах, наведених в таблиці у додатку.
ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ15. З огляду на наявні в нього документи та свою практику
(див., зокрема, рішення у справі «Бевз проти України»(Bevz v. Ukraine), заява № 7307/05, пункт 52, від 18 червня 2009 року) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені в таблиці у додатку.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
Вирішує об’єднати заяви;Оголошує заяви прийнятними;Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту 1(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суми, зазначені в таблиці у додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 20 червня 2024 року відповідно до пунктів 2 і 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Карло Ранцоні
(Carlo Ranzoni)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 Конвенції та статтею 13 Конвенції
(надмірна тривалість кримінального провадження та відсутність у національному
законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№ заяви Дата подання
П.І.Б. заявника
Рік народження
П.І.Б. представника та місцезнаходження
Початок провадження
Закінчення провадження
Загальна тривалість
Інстанції
Інші скарги за усталеною практикою
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди (в євро)[1]
Сума, присуджена у кожній заяві в якості компенсації судових та інших витрат
(в євро)[2]
57566/21
18.11.2021
та
53735/22
20.10.2022
Ріал
Джамаладдіноглу
САМЕДОВ
1991
Хусаїнов Роман
Олександрович
м. Дніпро
10.09.2017
13.09.2023
6 років та 4 дні
3 інстанції
ст. 3 Конвенції – неналежні умови тримання під вартою – Дніпровська установа виконання покарань №4
з 13.09.2017 до 17.03.2023
5 років, 6 місяців та 5 днів, 2.6-6.9 м² на кожного ув’язненого,
переповненість, пасивне паління, відсутність приватності під час користування туалетом, відсутність свіжого повітря, погана якість питної води, цвіль або бруд у камері, відсутність туалетних засобів, відсутність або обмежений доступ до гарячої води, відсутність або недостатня кількість прогулянок на свіжому повітрі, низька якість продуктів харчування без врахування релігійних переконань заявника
(див. рішення у справах «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року та «Сукачов проти України» (Sukachov v. Ukraine), заява № 14057/17, від 30 січня 2020 року)
ст. 13 Конвенції – відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку із неналежними умовами тримання під вартою (див. рішення у справах «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року та «Сукачов проти України» (Sukachov v. Ukraine) заява № 14057/17, від 30 січня 2020 року
п. 3 ст. 5 Конвенції – надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування – 10.09.2017 (дата затримання заявника) – 27.07.2018 (дата ухвалення вироку місцевим судом), 20.12.2018 (дата ухвалення рішення апеляційного суду, яким було скасовано вирок заявника) – 15.04.2020 (дата ухвалення вироку місцевим судом), 31.08.2020 (дата ухвалення рішення апеляційного суду, яким було скасовано вирок заявника) – 07.11.2022 (дата ухвалення вироку місцевим судом, залишеного без змін
апеляційним судом 30.01.2023) - наведення національними судами підстав, які з часом стали неналежними, не розглянуто можливість застосування інших запобіжних заходів (див. рішення у справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пункти 77 – 81, від 10 лютого 2011 року та «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine), заява № 40583/15, пункти 38 – 42,
від 15 грудня 2016 року).
9 800
250
[1] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.
[2] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.