© Рада Європи/Європейський суд з прав людини, 2012. Цей переклад був здійснений за підтримки Фонду прав людини Ради Європи (/humanrightstrustfund). Він не зобов’язує Суд. Для отримання додаткової інформації ознайомтеся з повідомленням про авторські права в кінці цього документа.
© Council of Europe/European Court of Human Rights, 2012. This translation was commissioned with the support of the Human Rights Trust Fund of the Council of Europe (/humanrightstrustfund). It does not bind the Court. For further information see the full copyright indication at the end of this document.
© Conseil de l’Europe/Cour européenne des droits de l’homme, 2012. La présente traduction a été effectuée avec le soutien du Fonds fiduciaire pour les droits de l’homme du Conseil de l’Europe (/humanrightstrustfund). Elle ne lie pas la Cour. Pour plus de renseignements veuillez lire l’indication de copyright/droits d’auteur à la fin du présent document.
Інформаційне повідомлення з практики Суду № 151
Квітень 2012
Sašo Gorgiev проти «колишньої Югославської республіки Македонії»- 49382/06
Рішення від 19.4.2012 [Секція V]
Стаття 2
Позитивні зобов’язання
Стаття 2-1
Життя
Несмертельний розстріл офіціанта співробітником поліції, який перебував у несанкціонованому звільненні: порушення.
Факти – Заявник, офіціант у барі, був поранений вистрілом впритул R.D., поліцейським резервістом, який самочинно звільнився, перебуваючи на нічному чергуванні. R.D. був згодом засуджений за тяжкі злочини проти безпеки, після того, як суд виявив, що він випадково натиснув на курок перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння. Він отримав умовний тюремний термін. В окремих провадженнях цивільні суди відхилили позов про відшкодування збитків, яких зазнав заявник, проти держави/Міністерства внутрішніх справ на підставі того, що R.D. не був при виконанні своїх службових обов’язків, коли стався інцидент.
Право – Стаття 2: Незалежно від того, чи був будь-який намір убивства, заявник став жертвою поведінки, яка, за самою своєю суттю, піддала його життя ризику. Таким чином, застосовується стаття 2. Хоча, як поліцейський резервіст, R.D. був державним службовцем, він не був при виконанні своїх обов’язків під час стрілянини. При визначенні, чи могла держава, тим не менше, нести відповідальність за його незаконні дії, Суд мав оцінити всю сукупність обставин і розглянути характер і обставини його поведінки.
Цей інцидент трапився протягом робочих годин R.D., коли він мав бути на чергуванні у поліцейській дільниці. Хоча було безсумнівним, що він залишив свій пост без дозволу і був у стані алкогольного сп’яніння, він був в уніформі і вистрілив у заявника зі службової зброї. В той час, як влада не могла об’єктивно передбачити поведінку R.D., держава була зобов’язана запровадити і суворо застосовувати систему належних і ефективних гарантій, щоб перешкодити своїм службовцям, особливо тимчасово мобілізованим резервістам, неналежно використовувати зброю, яка перебуває у їх розпорядженні, відповідно до їх службових обов’язків. Уряд не згадав про жодні такі правила, але Суд відмітив, що розділ 26 Закону про органи внутрішніх справ вимагав від державних службовців виконувати свої обов’язки «в будь-який час, при виконанні або не при виконанні обов’язків», що на практиці означає, що вони повинні завжди мати при собі службову зброю. Держава не дала жодних вказівок того, чи здійснювалися будь-які оцінки здатності R.D. служити в поліції і носити зброю, тоді як це мало бути основним питанням для конкретного розгляду. У світлі цих обставин, дії R.D. відносяться на рахунок держави-відповідача.
Висновок: порушення (одноголосно).
Стаття 41: 12000 євро за моральну шкоду; 3390 євро за матеріальну шкоду.
(Див. також Gorovenky і Bugara проти України, №№ 36146/05 і 42418/05, 12 січня 2012 року, Інформаційне повідомлення №148)
© Рада Європи/Європейський суд з прав людини
Це резюме, підготовлене Секретаріатом, не є обов’язковим для Суду.
Посилання на Інформаційні повідомлення з юриспруденції
© Рада Європи/Європейський суд з прав людини, 2012.
Офіційними мовами Європейського суду з прав людини є англійська та французька. Цей переклад був здійснений за підтримки Фонду прав людини Ради Європи (/humanrightstrustfund). Він не зобов’язує Суд, і Суд не несе відповідальності за його якість. Він може бути завантажений з бази даних судової практики Європейського суду з прав людини HUDOC () або з будь-яких інших баз даних, яким Суд надав його. Він може бути відтворений у некомерційних цілях за умови зазначення повної назви справи разом з вище вказаним повідомленням про авторські права і посиланням на Фонд прав людини. Будь-яку особу, яка бажає використовувати переклад або його частину в комерційних цілях, просимо зв’язатися за наступною адресою: publishing@.
© Council of Europe/European Court of Human Rights, 2012.
The official languages of the European Court of Human Rights are English and French. This translation was commissioned with the support of the Human Rights Trust Fund of the Council of Europe (/humanrightstrustfund). It does not bind the Court, nor does the Court take any responsibility for the quality thereof. It may be downloaded from the HUDOC case-law database of the European Court of Human Rights () or from any other database with which the Court has shared it. It may be reproduced for non-commercial purposes on condition that the full title of the case is cited, together with the above copyright indication and reference to the Human Rights Trust Fund. If it is intended to use any part of this translation for commercial purposes, please contact publishing@.
© Conseil de l’Europe/Cour européenne des droits de l’homme, 2012.
Les langues officielles de la Cour européenne des droits de l’homme sont le français et l’anglais. La présente traduction a été effectuée avec le soutien du Fonds fiduciaire pour les droits de l’homme du Conseil de l’Europe (/humanrightstrustfund). Elle ne lie pas la Cour, et celle-ci décline toute responsabilité quant à sa qualité. Elle peut être téléchargée à partir de HUDOC, la base de jurisprudence de la Cour européenne des droits de l’homme (), ou de toute autre base de données à laquelle HUDOC l’a communiquée. Elle peut être reproduite à des fins non commerciales, sous réserve que le titre de l’affaire soit cité en entier et s’accompagne de l’indication de copyright ci-dessus ainsi que de la référence au Fonds fiduciaire pour les droits de l’homme. Toute personne souhaitant se servir de tout ou partie de la présente traduction à des fins commerciales est invitée à le signaler à l’adresse suivante : publishing@.
Click here for the Case-Law Information Notes
Full & Egal Universal Law Academy