ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
ЧЕТВЕРТА СЕКЦІЯ
РІШЕННЯ У СПРАВІ «САЄНКО ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF SAYENKO AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 39167/08 та 4 інші заяви -
див. перелік у додатку)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
23 березня 2017 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Саєнко та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (Четверта секція), засідаючи Комітетом, до складу якого увійшли:
Вінсент А. Де Гаетано (Vincent A. De Gaetano), Голова,
Егідіюс Куріс (Egidijus Kūris),
Габріеле Куцско-Штадльмайер (Gabriele Kucsko-Stadlmayer), судді,
та Карен Рейд (Karen Reid), Секретар секції,
після обговорення за зачиненими дверима 2 березня 2017 року,
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у доданій таблиці.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Деякі заявники скаржилися також за іншими положеннями Конвенції.
ПРАВО
I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися, головним чином, що тривалість цивільних проваджень була несумісною із вимогою «розумного строку» та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилались на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:
Пункт 1 статті 6
«При визначенні його цивільних прав та обов’язків....кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку [а] ... судом...»
Стаття 13
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.»
7. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявників (див. «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VII).
8. У справах «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), № 41984/98, від 9 листопада 2004 року та «Єфименко проти України» (Efimenko v. Ukraine), № 55870/00, від 18 липня 2006 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».
10. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
11. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
III. ІНШІ СКАРГИ
12. Деякі заявники скаржилися також за іншими положеннями Конвенції.
13. Суд розглянув заяви, наведені у переліку, та вважає, що з огляду на всі наявні в нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не відповідають ані критеріям прийнятності передбачених статтями 34 та 35 Конвенції, ані виявлять жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї.
Отже, ця частина заяв має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
14. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
15. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див. зокрема, рішення у справі «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), № 41984/98, §§ 109 та 112, від 09 листопада 2004 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у переліку в додатку.
16. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує об’єднати заяви;
2. Оголошує прийнятними скарги щодо надмірної тривалості цивільних проваджень та відсутності в національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, а решту скарг у заявах № 39170/09 та № 8365/10 – неприйнятними;
3. Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень;
4. Постановляє, що
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 23 березня 2017 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Карен Рейд
(Karen Reid)
Секретар
Вінсент А. Де Гаетано
(Vincent A. De Gaetano)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції
(надмірна тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№.
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
дата народження
П.І.Б. представника, та місце проживання
Початок провадження
Закінчення провадження
Загальна тривалість,
інстанції
Сума, присуджена кожному заявнику/сім’ї в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)[1]
39167/08
23/07/2008
Володимир Павлович Саєнко
26/09/1939
Заявник помер 12/07/2013. Пані Ніна Іванівна Саєнко є спадкоємцем.
01/10/1999
27/03/2008
8 років, 5 місяців та 27 днів
3 інстанції
1 200
39170/09
17/06/2009
Олександр Олександрович Шевченко
19/01/1963
Ігор Петрович Погасій
м. Кіровоград
15/09/2003
21/04/2009
5 років, 7 місяців та 7 днів
3 інстанції
500
8365/10
29/01/2010
Олександр Васильович Тертичний
11/09/1947
14/06/2001
25/04/2007
5 років, 10 місяців та 12 днів
2 інстанції
1 500
23654/10
05/03/2010
(4 заявники)
Сім’я
Віра Іванівна Василенко
18/01/1950
Оксана Володимирівна Василенко
23/10/1979
Володимир Клементійович Василенко
04/02/1950
В’ячеслав Володимирович Василенко
16/03/1977
08/10/2001
01/03/2003
23/03/2004
14/12/2010
07/11/2012
25/06/2015
9 років, 2 місяці та 7 днів
2 інстанції
9 років, 8 місяців та 7 днів
2 інстанції
11 років, 3 місяці та 3 дні
3 інстанції
3 000
35124/11
23/05/2011
Сергій Миколайович Дорошенко
14/10/1962
05/05/2005
23/12/2010
5 років, 7 місяців та 19 днів
2 інстанції
1 500
[1] Та додатково будь-який податок, який може бути стягнутий із заявників.
Full & Egal Universal Law Academy