Цей переклад підготовлений Радою Європи в межах Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 роки та фінансований за рахунок коштів на рівні Плану дій, наданих Естонією, Ірландією, Латвією, Литвою, Ліхтенштейном, Люксембургом, Нідерландами, Норвегією, Польщею, Румунією, Туреччиною, Угорщиною, Фінляндією, Чеською Республікою, Швейцарією, Швецією та Канадою.
This translation is produced by the Council of Europe within the framework of the Council of Europe Action Plan for Ukraine 2018-2021 and funded with Action Plan-level funds provided by the Czech Republic, Estonia, Finland, Hungary, Ireland, Latvia, Liechtenstein, Lithuania, Luxembourg, the Netherlands, Norway, Poland, Romania, Sweden, Switzerland, Turkey and Canada.
Šečić проти Хорватії- 40116/02
Рішення від 31.5.2007 [Секція I]
Стаття 3
Поводження, що принижує гідність
Нелюдське поводження
Відсутність ефективного розслідування расистської агресії, спрямованої проти рома: порушення
Стаття 14
Дискримінація
Відсутність ефективного розслідування расистської агресії, спрямованої проти рома: порушення
Факти: На заявника, рома за походженням, у квітні 1999 року напали двоє невідомих чоловіків, коли він збирав металобрухт. Вони побили його дерев’яними рейками, вигукуючи расистські лайки, а двоє інших чоловіків стояли на сторожі. Невдовзі прибула поліція, допитала осіб, присутніх на місці події, шукала нападників, але безрезультатно. У заявника було зламано кілька ребер, потім у нього діагностували порушення, пов’язані з пост-травматичним стресом. У липні 1999 року його адвокат подала скаргу. Проте ні заявник, ні свідки не змогли надати поліції точний опис нападників. У 2000 році адвокат повідомила прокуратуру, що особи, які напали на заявника, також скоїли кілька інших нападів на ромів. Вона надала дві можливі версії: один свідок-очевидець, який упізнав одного з нападників, і телевізійне інтерв’ю, у якому молодий скінхед визнав, що причетний до різних нападів на ромів у Загребі. Жодна з версій не мала успіху. Особа, яку упізнав свідок, була вилучена з розслідування без допиту, тому що його не впізнав жоден з інших свідків, незважаючи на дуже помітний шрам, а також тому, що він, схоже, не належав до групи скінхедів. Поліція також не змогла допитати чоловіка, у якого брали інтерв’ю, оскільки журналіст відмовився розкривати його особу. У лютому 2001 року адвокат заявника надала слідчим органам інформацію про кілька інших нападів на ромів, скоєних скінхедами, і повідомила імена та адреси потерпілих і свідків. Розслідування досі триває. Конституційний суд, до якого звернувся заявник із заявою, що мала на меті прискорити розгляд справи, залишив її без задоволення, оскільки цей суд визнав, що не має юрисдикції розглядати такі справи.
Право: стаття 3 – Тілесні ушкодження, отримані заявником, є достатніми для того, щоб становити жорстоке поводження. Державні органи мали вжити усіх доступних для них розумних заходів, щоб гарантувати отримання доказів. Проте, кримінальне провадження перебуває на стадії розслідування протягом майже семи років, і поліція не висунула підозр щодо жодної особи. Поліція дійшла висновку, що насильство було скоєне членами групи скінхедів, відомої своєю попередньою участю в подібних подіях. Схоже, поліція не викликала нікого з цих осіб на допит і не використала цю інформацію у будь-який інший спосіб. Крім того, вона вилучила зі списку потенційних підозрюваних особу, опізнану свідком-очевидцем, не допитавши його про напад. Поліція не просила компетентний суд наказати журналістові розкрити джерела його інформації, як це передбачено національним законодавством, після внесення у 2003 році до нього змін, які дозволяють це робити. Такий підхід не був би априорі несумісним зі свободою засобів масової інформації, гарантованою статтею 10 Конвенції, оскільки, у кожному випадку уповноважений суд мав зважити сукупність задіяних інтересів і вирішити, чи вимагають обставини справи розголошення джерела інформації. Нарешті, поліція не вжила жодних інших слідчих заходів, передбачених національним законодавством, і залишалась бездіяльною починаючи з 2001 року.
Висновок: порушення (одноголосно).
Стаття 14 в сукупності зі статтею 3 – Нападники на заявника підозрювалися у приналежності до групи скінхедів, ідеологія яких є екстремістською і расистською. Відповідно, поліція, яка знала, що напад найімовірніше був мотивований расовою ненавистю, не мала допустити, щоб розслідування тривало більше семи років, не вживаючи жодних серйозних кроків для виявлення та притягнення до відповідальності винних осіб.
Висновок: порушення (одноголосно).
Стаття 41 – 8 000 EUR на відшкодування моральної шкоди.
Full & Egal Universal Law Academy