Дата 04/06/2019 прийняття: Дата набуття 04/09/2019 статусу (Палата) остаточного: Набуття статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції. Назва: CASE OF SIGURÐUR EINARSSON AND OTHERS v. ICELAND (Application no. 39757/15) Зміст: Заявники у справі, четверо громадян Ісландії, стверджували, що під час проведення кримінального провадження, порушеного проти них, їм було відмовлено у повному доступі до матеріалів справи щодо їх обвинувачення; скаржилися, зокрема, на недотримання процедури виклику свідків; упередженість Верховного Суду у зв’язку із зайняттям посади у банку членами сім’ї одного із членів суддівського корпусу Верховного Суду. На обґрунтування таких тверджень вони посилалися на пункти 1 і 3 (b) і (d) статті 6 Конвенції. Крім того, заявники скаржилися на перехоплення та запис розмов між ними та їхніми адвокатами, у незаконний спосіб. Отже, заявники обґрунтували втручання у право на повагу до приватного і сімейного життя, зокрема кореспонденції, гарантованого статтею 8 Конвенції. Перший заявник у справі був головою банку (одного із найбільших банків в Ісландії, що у результаті фінансової кризи 2008 року припинив свою діяльність), другий заявник був головним виконавчим директором, третій – мажоритарним власником компанії, яка непрямо володіла іншою компанією, яка була найбільшим акціонером банку, а четвертий заявник був виконавчим директором філії банку у Люксембурзі. У вересні 2008 року правлінням банку було проголошено, що компанія, якою непрямо володіє Шейх, член королівської сім'ї Катару, придбала 5,01% акцій. За результатами проведеного розслідування кошти на закупівлю були надані у вигляді позики безпосередньо банком. Жоден з кредитів не мав необхідного схвалення кредитним комітетом банку, і для їх надання не було передбачено жодної процедури. Органом фінансового нагляду було подано скаргу до Уповноваженого прокурора, призначеного для розслідування ймовірних злочинів, що пов'язані із фінансовою кризою 2008 року, в тому числі і банківського сектора в Ісландії. У лютому 2012 року Уповноважений прокурор проголосив обвинувальний висновок проти заявників. Після розгляду справи у районному суді та Верховному суді, який закінчився у лютому 2015 року, третього заявника було визнано винним у вжитті незаконних заходів впливу на ринкову ситуацію, інші ж були засуджені за таке ж правопорушення та за зловживання довірою. Троє заявників подали клопотання про відкриття провадження у справі за нововиявленими обставинами, але у січні 2016 року Комітет з перегляду судових справ їм відмовив. Констатоване порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (право на справедливий суд) (у порушення (стаття): зв’язку із відсутністю безсторонності суду); відсутність порушення пунктів 1 і 3 (b) статті 6 Конвенції щодо стверджуваної відмови у доступі до інформації; відсутність порушення пунктів 1 і 3 (d) статті 6 Конвенції щодо стверджуваної відмови викликати свідків.
Full & Egal Universal Law Academy