ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «ШПИТАЛЬНИЙ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF SHPYTALNYY AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 52921/21 та 5 інших заяв –
див. перелік у додатку)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
05 вересня 2024 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Шпитальний та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Карло Ранцоні (Carlo Ranzoni), Голова,
Мартіньш Мітс (Mārtiņš Mits),
Марія Елосегі (María Elósegui), судді,
та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 11 липня 2024 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість кримінальних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Деякі заявники також висунули інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВО
ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТі 6 та СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ6. Заявники скаржилися, головним чином, що тривалість відповідних кримінальних проваджень була несумісною з вимогою «розумного строку» і у них не було ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилалися на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції.
7. Суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватися в контексті обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади, а також важливість предмету спору для заявників (див. серед багатьох інших джерел рішення у справах «Пелісьє та Сассі проти Франції» [ВП] (Pélissier and Sassi v. France) [GC], заява № 25444/94, пункт 67, ЄСПЛ 1999-II та «Фрідлендер проти Франції» [ВП] (Frydlender v. France) [GC], заява № 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII).
8. У керівній справі «Нечай проти України» (Nechay v. Ukraine), заява № 15360/10, від 01 липня 2021 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних виправдати загальну тривалість проваджень на національному рівні. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».
10. Суд також зазначає, що заявники не мали у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цими скаргами.
11. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ12. У заявах № 52921/21 та № 10054/23 заявники висунули інші скарги за статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції за відповідною усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Отже, вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд вважає, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах, наведених в таблиці у додатку.
ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ13. З огляду на наявні в нього документи та свою практику
(див., зокрема, рішення у справі «Бевз проти України» (Bevz v. Ukraine), заява № 7307/05, пункт 52, від 18 червня 2009 року) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені в таблиці у додатку.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
Вирішує об’єднати заяви;Оголошує заяви прийнятними;Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту 1(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 05 вересня 2024 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Карло Ранцоні
(Carlo Ranzoni)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції
(надмірна тривалість кримінальних проваджень та відсутність
у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№
№ заяви
Дата подання
П.І.Б. заявника,
Рік народження
П.І.Б. представника та місцезнаходження
Початок провадження
Закінчення провадження
Загальна тривалість
Інстанції
Інші скарги за усталеною практикою
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди (в євро)[1]
52921/21
20.10.2021
Петро Анатолійович ШПИТАЛЬНИЙ
1981
06.06.2007
06.09.2021
14 років, 3 місяці та 1 день
1 інстанція
п.1 ст. 2 Протоколу
№ 4 до Конвенції – надмірна тривалість застосування підписки про невиїзд – до заявника застосовувалася підписка про невиїзд з 19.07.2007 до 06.09.2021
(рішення у справах «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), заява № 15007/02, пункти
90 – 97, від 07 грудня 2006 року та «Нікіфоренко проти України» (Nikiforenko v. Ukraine), заява
№ 14613/03, пункт 59, від 18 лютого 2010 року).
8 600
10054/23
11.02.2023
Ігор Григорович ПЄХОВ
1974
Чуєва Катерина Олександрівна
м. Одеса
31.03.2009
триває
Більше 15 років, 2 місяців та 15 днів
1 інстанція
п.1 ст. 2 Протоколу
№ 4 до Конвенції – надмірна тривалість застосування підписки про невиїзд – до заявника застосовується підписка про невиїзд з 21.04.2009 (див. рішення у справах «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), заява
№ 15007/02, від 07 грудня 2006 року та «Нікіфоренко проти України» (Nikiforenko v. Ukraine), заява
№ 14613/03, від 18 лютого 2010 року).
7 200
16522/23
24.03.2023
Дмитро Юрійович ГОЛОВАТИЙ
1979
25.05.2017
триває
Більше 7 років та 2 днів
2 інстанції
1 800
27249/23
27.06.2023
Дмитро Вікторович ЯЦЕНКО
1980
Тарахкало Михайло Олександрович
м. Київ
26.03.2007
14.09.2023
16 років, 5 місяців та 20 днів
3 інстанції
6 000
37538/23
28.09.2023
Володимир Вячеславович ТИНЯКОВ
1969
Багрій Олег Любомирович
м. Львів
01.11.1998
31.05.2023
24 роки та 7 місяців
3 інстанції
7 200
37803/23
21.09.2023
Олександр Антонович СТЕПАНЮК
1982
16.02.2015
30.05.2023
8 років, 3 місяці та 15 днів
3 інстанції
1 200
[1] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.