ЧЕТВЕРТА СЕКЦІЯ
РІШЕННЯ У СПРАВІ «ШУСТ ТА СИДОРЕНКО ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF SHUST AND SIDORENKO v. UKRAINE)
(Заяви № 41385/06 та № 56391/11)
РІШЕННЯ
У текст рішення 30 березня 2017 року було внесено зміни
відповідно до Правила 81 Регламенту Суду.
СТРАСБУРГ
23 березня 2017 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням
У справі «Шуст та Сидоренко проти України»
Європейський суд з прав людини (Четверта секція), засідаючи Комітетом, до складу якого увійшли:
Вінсент А. Де Гаетано (Vincent A. De Gaetano), Голова,
Егідіюс Куріс (Egidijus Kūris),
Габріеле Куцско-Штадльмайер (Gabriele Kucsko-Stadlmayer), судді,
та Карен Рейд (Karen Reid), Секретар секції,
після обговорення за зачиненими дверима 2 березня 2017 року,
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначеними у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у доданій таблиці.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість досудового тримання під вартою. Вони скаржилися також за іншими положеннями Конвенції.
ПРАВО
I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 3 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржились, головним чином, що тривалість досудового тримання під вартою була необґрунтовано довгою. Вони посилались на пункт 3 статті 5 Конвенції, яка передбачає таке:
Пункт 3 статті 5
«3. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті ... має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.»
7. Суд зазначає, що загальні принципи, щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, які гарантовані пунктом 3 статті 5 Конвенції, були викладені в ряді попередніх рішень (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Кудла проти Польщі» (Kudła v. Poland) [ВП], заява № 30210/96, п. 94, ECHR 2000‑XI та рішення у справі «Маккей проти Сполученого Королівства» (McKay v. the United Kingdom) [ВП], заява № 543/03, п. 33, ECHR 2006‑X, з подальшим посиланням).
8. У справі «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), № 40107/02, від 10 лютого 2011 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість досудового тримання під вартою була надмірною.
10. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.
III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ
11. Заявники подали також інші скарги за іншими положеннями Конвенції відповідно до усталеної практики Суду (див. додаток). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції, а також вони не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні матеріали, та з огляду на його висновки в рішенні у справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine), № 66561/01, від 30 березня 2004 року та рішенні у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), згадуване вище, Суд вирішує, що вони також вказують на порушення Конвенції.
III. ІНШІ СКАРГИ
12. У заяві № 41385/06 заявник скаржився також за іншими положеннями Конвенції.
13. Суд розглянув заяву та вважає, що з огляду на всі наявні в його розпорядженні матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не відповідають ані критеріям прийнятності передбачених статтями 34 та 35 Конвенції, ані виявлять жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї.
Отже, ця частина заяви має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
V. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
14. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
15. Зважаючи на наявні в його розпорядженні документи та свою практику, Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену у переліку в додатку другому заявнику, пану Сидоренку. Суд нічого не присуджує першому заявнику, пану Шусту, який не відповів на його пропозицію надати свої вимоги щодо справедливої сатисфакції відповідно до Правила 60 Регламенту Суду.
16. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує об’єднати заяви;
2. Оголошує прийнятними скарги щодо надмірної тривалості досудового тримання під вартою та інші скарги, які розглядалися відповідно до усталеної практики Суду, які вказано у переліку в додатку, а решту скарг у заяві № 41385/06 – неприйнятними;
3. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю досудового тримання під вартою;
4. Постановляє, що було порушення щодо інших скарг відповідно до усталеної практики Суду (див. перелік у додатку);
5. Постановляє, що
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити другому заявнику, пану Сидоренку, суму, зазначену в таблиці в додатку; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
6. Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 23 березня 2017 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Карен Рейд
(Karen Reid)
Секретар
Вінсент А. Де Гаетано
(Vincent A. De Gaetano)
Голова
ДОДАТОК
Заяви зі скаргами заявників за пунктом 3 статті 5 Конвенції
(надмірна тривалість досудового тримання під вартою)
№
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
дата народження
П.І.Б. представника, та місце проживання
Період тримання під вартою
Тривалість строку тримання під вартою
Інші скарги відповідно до усталеної практики
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)[1]
41385/06
05/10/2006
Андрій Миколайович Шуст
17/10/1973
з 15/01/2004 до 28/04/2005
з 29/11/2005 до 13/12/2006
з 04/12/2007 до 09/07/2008
1 рік, 3 місяці та 14 днів
1 рік та 15 днів
7 місяців та 6 днів
Пункт 1 статті 6 – надмірна тривалість кримінальних проваджень у період з 24/09/2003 до 16/12/2008:
5 років та 3 місяці,
2 інстанції
0
56391/11
30/08/2011
Владислав Вікторович Сидоренко
15/02/1985
Наталія Геннадіївна Охотнікова
м. Харків
Володимир Борисович Глущенко
м. Харків[2]
з 19/12/2005 до 28/04/2007
з 11/12/2007 до 17/02/2011
з 11/05/2011 до 05/03/2013
1 рік, 4 місяці та 10 днів
3 роки, 2 місяці та 7 днів
1 рік, 9 місяців та 23 дні
Пункт 4 статті 5 – надмірна тривалість судового перегляду законності питання щодо тримання під вартою;
Пункт 5 статті 5 - відсутність, або неналежна компенсація за незаконний арешт або тримання під вартою;
Пункт 1 статті 6 – надмірна тривалість кримінального провадження в період з 19/12/2005 до 05/03/2013:
7 років та 3 місяці,
2 інстанції
5 100
[1] Та додатково будь-який податок, який може бути стягнутий з заявника.
[2] Виправлено 30 березня 2017 року: було додано П.І.Б. другого представника та місце проживання.
Full & Egal Universal Law Academy