ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «CКЛЯР ТА ЄКУШЕНКО ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF SKLYAR AND YEKUSHENKO v. UKRAINE)
(Заяви № 28513/10 та № 47646/10)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
21 лютого 2019
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Скляр та Єкушенко проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Сіофра О’Лірі (Síofra O’Leary), Голова,
Мартіньш Мітс (Mārtiņš Mits),
Ладо Чантурія (Lado Chanturia), судді,
та Лів Тігерштедт (Liv Tigerstedt), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 31 січня 2019 року,
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені у таблиці в додатку, до Суду проти України на підставі
статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у таблиці в додатку.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість досудового тримання під вартою. Вони скаржилися також за іншими положеннями Конвенції та Протоколів до неї.
ПРАВО
I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 3 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржились, головним чином, що досудове тримання їх під вартою було необґрунтовано довгим. Вони посилались на пункт 3 статті 5 Конвенції, який передбачає:
Пункт 3 статті 5
«3. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, ... йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.»
7. Суд зазначає, що загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, які гарантовані пунктом 3 статті 5 Конвенції, були викладені у низці його попередніх рішень (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах «Кудла проти Польщі» [ВП] (Kudła
v. Poland) [GC], заява № 30210/96, пункт 110, ЄСПЛ 2000-XI, та «Маккей проти Сполученого Королівства» [ВП] (McKay v. the United Kingdom) [GC], заява № 543/03, пункти 41 – 44, ЄСПЛ 2006 – X, з подальшими посиланнями).
8. У справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine) (заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року) та «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine) (заява № 40583/15, від 15 грудня 2016 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість досудового тримання заявників під вартою була надмірною.
10. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.
III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ
11. Заявник у заяві № 47646/10 також подав скаргу за підпунктом «с» пункту 1 статті 5 Конвенції з огляду на відповідну усталену практику Суду стосовно незаконного досудового тримання під вартою (див. таблицю у додатку). Ця скарга не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Тому вона має бути визнана прийнятною. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд доходить висновку, що вона також свідчать про порушення Конвенції у світлі його висновків у рішенні у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine, заява № 40107/02, пункти 70-76, від 10 лютого 2011 року).
IV. ІНШІ СКАРГИ
12. Заявники також подали інші скарги за різними статтями Конвенції та Протоколів до неї.
13. Суд розглянув інші скарги у заявах, зазначених у таблиці в додатку, та вважає, що з огляду на всі наявні в нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, викладеним у статтях 34 і 35 Конвенції, та не виявляють жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
Отже, ця частина заяв має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
V. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
14. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
15. Зважаючи на наявні у нього документи та свою практику, Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену у таблиці в додатку за заявою № 47646/10. Суд відхиляє будь-які додаткові вимоги щодо справедливої сатисфакції. Що стосується заявника у заяві № 28513/10, Суд не присуджує жодного відшкодування, окільки він не надав своїх вимог щодо справедливої сатисфакції відповідно до Правила 60 Регламенту Суду.
16. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує об’єднати заяви;
2. Оголошує прийнятними скарги на надмірну тривалість досудового тримання під вартою та інші скарги за усталеною практикою Суду, зазначені у таблиці в додатку, а решту заяв неприйнятними;
3. Постановляє, що було порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю досудового тримання під вартою;
4. Постановляє, що було порушення підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції у заяві № 47646/10 (див. таблицю у додатку);
5. Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику у заяві № 47646/10 суму, зазначену у таблиці в додатку, яка має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
6. Відхиляє решту вимог заявника у заяві № 47646/10 щодо справедливої сатисфакції.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 21 лютого 2019 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Лів Тігерштедт
(Liv Tigerstedt)
В.о. заступника Секретаря
Сіофра О’Лірі
(Síofra O’Leary)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 3 статті 5 Конвенції
(надмірна тривалість досудового тримання під вартою)
No.
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника
дата народження
Період тримання під вартою
Тривалість строку тримання під вартою
Інші скарги відповідно до усталеної практики
Сума, присуджена кожному заявнику, в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро) [1]
28513/10
12.04.2010
Геннадій Дмитрович Скляр
28.07.1964
З 02.09.2007 до
19.04.2012
4 роки, 7 місяців та 18 днів
0
47646/10
06.08.2010
Олександр Володимирович Єкушенко
28.08.1969
З 27.01.2009 до
17.01.2011
1 рік, 11 місяців та 22 дні
Підпункт «c» пункту 1 статті 5 – незаконне досудове тримання під вартою: з 27.10.2009 до 17.01.2011 тримання заявника під вартою або не охоплювалося жодним судовим рішенням або ґрунтувалося на судовому рішенні, у якому не були зазначені підстави та/або строки тривалого тримання його під вартою
5 900
[1]. Та додатково будь-який податок, що може бути стягнутий із заявників.
Full & Egal Universal Law Academy