ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «СМАГІНА І ВЛАДИМИРОВ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF SMAGINA AND VLADIMIROV v. UKRAINE)
(Заяви № 41891/15 та № 59909/15)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
06 жовтня 2022 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Смагіна і Владимиров проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Стефані Моро-Вікстром (Stéphanie Mourou-Vikström), Голова,
Івана Джеліч (Ivana Jelić),
Катержіна Шімачкова (Kateřina Šimáčková), судді,
та Вікторія Марадудіна (ViktoriyaMaradudina), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 25 серпня 2022 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі
статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.
4. Заявники скаржилися на відсутність відповідних і достатніх підстав для тримання їх під вартою.
ПРАВО
ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 3 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ6. Заявники скаржилися на відсутність відповідних і достатніх підстав для тримання їх під вартою. Вони, прямо чи по суті, посилалися на пункт 3 статті 5 Конвенції, яка передбачає:
Пункт 3 статті 5 Конвенції
«3. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має бути забезпечено розгляд справи судом чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.»
7. Суд повторює, що відповідно до його усталеної практики за пунктом 3 статті 5 Конвенції існування обґрунтованої підозри, що ув’язнений вчинив злочин, є умовою sine qua non для законності тривалого тримання під вартою, але зі спливом деякого часу цього вже недостатньо. У таких випадках Суд повинен встановити, чи продовжували інші підстави, наведені органами судової влади, виправдовувати позбавлення свободи. Якщо такі підстави були «відповідними» та «достатніми», Суд також повинен з’ясувати, чи продемонстрували компетентні національні органи влади «особливу ретельність» під час здійснення провадження. Суд також встановив, що органами державної влади має бути переконливо обґрунтовано будь-який період тримання під вартою, яким би коротким він не був. Вирішуючи питання про звільнення або подальше тримання особи під вартою, органи державної влади зобов’язані розглянути альтернативні засоби забезпечення її явки до суду. Вимога до суду надати «відповідні» та «достатні» підстави тримання під вартою – додатково до обґрунтованої підозри – застосовується вже під час ухвалення першого рішення щодо тримання під вартою під час досудового розслідування, тобто «негайно» після затримання (див. серед інших джерел рішення у справі «Бузаджи проти Республіки Молдова» [ВП] (Buzadji v. the Republic of Moldova) [GC], заява № 23755/07, пункти 87 та 102, від
05 липня 2016 року).
8. У керівній справі «Корбан проти України» (Korban v. Ukraine), заява № 26744/16, пункти 158 – 181, від 04 липня 2019 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі наявні в нього матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі національні суди не навели відповідних і достатніх підстав для тримання заявників під вартою під час досудового розслідування.
10. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.
ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ11. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
12. З огляду на наявні в нього документи та свою практику
(див., зокрема, рішення у справі «Ара Арутюнян проти Вірменії» (Ara Harutyunyan v. Armenia), заява № 629/11, пункт 66, від 20 жовтня
2016 року) Суд вважає за доцільне присудити заявникам суми, зазначені в таблиці у додатку, та відхиляє висунуті заявниками додаткові вимоги щодо справедливої сатисфакції.
13. Суд також вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
Вирішує об’єднати заяви;Оголошує заяви прийнятними;Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв’язку з відсутністю відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою; Постановляє, що:(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти;
Відхиляє решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції.Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 06 жовтня
2022 року відповідно до пунктів 2 і 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Стефані Моро-Вікстром
(Stéphanie Mourou-Vikström)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 3 статті 5 Конвенції
(відсутність відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою)
№
№ заяви
Дата подання
П.І.Б. заявника
Рік народження
П.І.Б. представника та місцезнаходження
Період тримання під вартою
Суд, що постановив ухвалу про тримання під вартою/розглянув апеляційну скаргу
Конкретні недоліки
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди
(в євро)[1]
Сума, присуджена кожному заявнику в якості компенсації судових та інших витрат у кожній заяві (в євро)[2]
41891/15
17.08.2015
Юлія Олександрівна СМАГІНА
1990
Шадрін Олександр Сергійович
м.Ірпінь
З 22.05.2015
до
25.12.2015
Чугуївський районний суд Харківської області
не розглянуто можливість застосування інших запобіжних заходів, наведення судами підстав, які з часом стали неналежними
2 000
250
59909/15
30.10.2015
Роман Валерійович ВЛАДИМИРОВ
1979
Тихоненков Дмитро Анатолійович
м. Харків
З 19.12.2014
до
30.09.2015
Старобільський районний суд Луганської області
Жовтневий районний суд
міста Харкова
наведення судами підстав, які з часом стали неналежними, не розглянуто можливість застосування інших запобіжних заходів
2 000
250
[1] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.
[2] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.