ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
РІШЕННЯ У СПРАВІ «СОКОЛОВ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF SOKOLOV AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 7192/04 та 8 інших заяв -
див. перелік у додатку)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
12 січня 2017 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Соколов та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи Комітетом, до складу якого увійшли:
Ханлар Гаджиєв (Khanlar Hajiyev), Голова
Фаріс Вегабовіч (Faris Vehabović),
Карло Ранцоні (Carlo Ranzoni), судді,
та Хасан Бакірчі (Hasan Bakırcı), заступник Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 15 грудня 2016 року,
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначеними у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у переліку в додатку.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Деякі заявники скаржилися також за іншими положеннями Конвенції.
ПРАВО
I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися зокрема, що тривалість цивільних проваджень була несумісною із вимогою «розумного строку» та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилались на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:
Пункт 1 статті 6
«При визначенні його цивільних прав та обов’язків....кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку [а] ... судом...»
Стаття 13
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.»
7. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявників (див. «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VII).
8. У справах «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), № 41984/98, від 9 листопада 2004 року та «Єфименко проти України» (Efimenko v. Ukraine), № 55870/00, від 18 липня 2006 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».
10. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
11. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ
12. У заяві № 7192/04, заявник подав також інші скарги за іншими положеннями Конвенції відповідно до усталеної практики Суду (див. перелік у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції, вони також не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні матеріали, та з огляду на його висновки в рішенні у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine, № 40450/04, від 15 жовтня 2009 року), Суд вирішує, що вони також вказують на порушення Конвенції.
IV. ІНШІ СКАРГИ
13. Деякі заявники скаржилися також за іншими статтями Конвенції.
14. Суд розглянув заяви, наведені у переліку, та з огляду на наявні у нього документи та тією мірою, якою оскаржувані питання охоплюються його компетенцією, Суд визнає, що ці скарги не відповідають ані критеріям прийнятності передбачених статтями 34 і 35 Конвенції ані виявляють жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї.
Із цього випливає, що ця частина заяви повинна бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції
V. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
15. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
16. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див. зокрема, рішення у справі «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), № 41984/98, §§ 109 та 112, від 09 листопада 2009 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у переліку в додатку.
17. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує об’єднати заяви;
2. Оголошує прийнятними скарги щодо надмірної тривалості цивільних проваджень та відсутності в національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, а також інші скарги відповідно до усталеної практики Суду, як вказано у переліку в додатку, а решту скарг у заявах – неприйнятними;
3. Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень;
4. Постановляє, що було порушення щодо інших скарг відповідно до усталеної практики Суду (див. додаток);
5. Постановляє, що
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
6. Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 12 січня 2017 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Хасан Бакірчі
(Hasan Bakırcı)
Заступник Секретаря
Ханлар Гаджиєв
(Khanlar Hajiyev)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції
(надмірна тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№.
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
дата народження
Початок провадження
Закінчення провадження
Загальна тривалість,
інстанції
Інші скарги відповідно до усталеної практики
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)[1]
7192/04
10/02/2004
Олександр Іванович СОКОЛОВ
04/04/1945
16/04/2001
18/03/2003
24/07/2007
19/05/2010
6 років, 3 місяці та 9 днів
3 інстанції
7 років, 2 місяці та 2 дні
3 інстанції
Пункт 1 статті 6 – невиконання або тривале виконання рішень національних судів:
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2002 року
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 липня 2004 року
2 600
59887/08
28/10/2008
Елеонора Клавдіївна ТАРНАВСЬКА
07/11/1946
31/05/2002
12/08/2008
6 років, 2 місяці та 13 днів
3 інстанції
500
1203/09
23/12/2008
Ніна Вікторівна ВАСИЛИНЕНКО
01/02/1949
12/05/2003
28/05/2010
7 років, 17 днів
2 інстанції
1 800
35037/09
16/06/2009
Лідія Іванівна БОНДАР
30/07/1936
10/12/1997
26/05/2009
11 років, 5 місяців та 17 днів
3 інстанції
3 000
49032/09
28/08/2009
Віра Іванівна ВОЛОШИНА
18/03/1957
30/09/1998
25/11/2005
09/06/2004
22/06/2009
5 років, 8 місяців та 11 днів
3 інстанції
3 роки, 6 місяців та 29 днів
3 інстанції
1 800
17989/10
22/03/2010
(2 заявники)
Сергій Іванович БУБЛИК
02/05/1955
Віктор Миколайович СТЕПАНЧЕНКО
01/10/1947
18/09/2002
15/12/2004
14/08/2003
16/09/2009
10 місяців та 28 днів
3 інстанції
4 роки, 9 місяців та 2 дні
3 інстанції
500
23264/11
28/03/2011
Едем Юнусович ЕМІРОВ
23/10/1971
30/11/2006
21/06/2011
4 роки, 6 місяців та 23 дня
2 інстанції
1 600
36887/11
03/06/2011
Віталій Дмитрович ЗЕЛЕНИЙ
03/11/1935
27/05/2004
23/12/2010
6 років, 6 місяців та 27 днів
3 інстанції
900
7190/15
30/12/2014
Сергій Васильович ХІТУН
27/12/1951
03/08/2008
10/09/2008
28/08/2008
04/07/2014
26 днів
3 інстанції
5 років, 9 місяців та 25 днів
3 інстанції
600
[1] Та додатково будь-який податок, який може бути стягнутий з заявника.
Full & Egal Universal Law Academy