ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «СОРОКОУМОВ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF SOROKOUMOV AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 44584/13 та 4 інші заяви –
див. перелік у додатку)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
29 вересня 2022 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Сорокоумов та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Стефані Моро-Вікстром (Stéphanie Mourou-Vikström), Голова,
Івана Джеліч (Ivana Jelić),
Катержіна Шімачкова (Kateřina Šimáčková), судді,
та Вікторія Марадудіна (ViktoriyaMaradudina), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 08 вересня 2022 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі
статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість тримання їх під вартою під час досудового розслідування. Деякі заявники висунули також інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВО
ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 3 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ6. Заявники скаржилися, головним чином, що тримання їх під вартою під час досудового розслідування було необґрунтовано тривалим. Вони посилалися на пункт 3 статті 5 Конвенції, який передбачає:
Пункт 3 статті 5 Конвенції
«3. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має ... бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.»
7. Суд зауважує, що загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, гарантовані пунктом 3 статті 5 Конвенції, були викладені у низці його попередніх рішень (див. серед багатьох інших джерел рішення у справах «Кудла проти Польщі» [ВП] (Kudła v. Poland) [GC], заява № 30210/96, пункт 110, ЄСПЛ 2000-XI та «Маккей проти Сполученого Королівства» [ВП] (McKay v. the United Kingdom) [GC], заява № 543/03, пункти 41 – 44, ЄСПЛ 2006-X з подальшими посиланнями).
8. У керівних справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року) та «Ігнатов проти України» (Ignatоv v. Ukraine), заява № 40583/15, від 15 грудня 2016 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість тримання заявників під вартою під час досудового розслідування була надмірною.
10. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.
ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СУДУ11. Деякі заявники подали інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду
(див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції або неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції з огляду на висновки у згаданому рішенні у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine), заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року), «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine), заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року), у згаданому рішенні у справі «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine) та «Нечай проти України» (Nechay v. Ukraine), заява № 15360/10, від 01 липня 2021 року).
12. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію».
13. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., наприклад, згадане рішення у справі «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine), пункт 57) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку. Він також відхиляє висунуті заявником у заяві № 13511/15 додаткові вимоги щодо справедливої сатисфакції.
14. Суд також вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
Вирішує об’єднати заяви;Оголошує заяви прийнятними;Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю тримання під вартою під час досудового розслідування;Постановляє, що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку);Постановляє, що:(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції у заяві № 13511/15.Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 29 вересня 2022 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Стефані Моро-Вікстром
(Stéphanie Mourou-Vikström)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 3 статті 5 Конвенції
(надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування)
№
№ заяви
Дата подання
П.І.Б. заявника
Рік народження
П.І.Б. представника та місцезнаходження
Період тримання під вартою
Тривалість строку тримання під вартою
Конкретні скарги
Інші скарги за усталеною практикою
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди (в євро)[1]
Сума, присуджена кожному заявнику в якості компенсації судових та інших витрат (в євро)[2]
44584/13
01.07.2013
Сергій Миколайович СОРОКОУМОВ
1965
Лариса Володимирівна Обухова
с. Мирне
з 13.10.2010 до
13.02.2012
з 03.05.2012 до 26.03.2013
1 рік, 4 місяці та
1 день
наведення судом підстав, які з часом стали неналежними;
не розглянуто можливість застосування інших запобіжних заходів
п. 5 ст. 5 Конвенції – відсутність або надання неналежного відшкодування за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції - право на відшкодування за порушення Конвенції не гарантується національною правовою системою (див. рішення у справах «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine), заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року та «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine), заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року)
1 800
250
13511/15
03.03.2015
Денис Олександрович ТИМОФЄЄВ
1983
Олександр Геннадійович
Постернак
м. Київ
з 22.12.2014 до 19.04.2016
1 рік, 3 місяці та 29 днів
наведення судом підстав, які з часом стали неналежними;
не розглянуто можливість застосування інших запобіжних заходів
800
250
17673/20
02.04.2020
Максим Володимирович КАЛЕНЮК
1991
Олександр Вікторович Ноцький
м. Чернівці
з 25.07.2017 до 21.05.2018
з 10.12.2018 до 21.02.2020
9 місяців та 27 днів
1 рік, 2 місяці та 12 днів
наведення та повторення судом під час розгляду справи підстав, які стали неналежними;
не розглянуто можливість застосування інших запобіжних заходів
п. 4 ст. 5 Конвенції - надмірна тривалість перегляду законності тримання під вартою – апеляційна скарга заявника (подана 08.10.2019) на ухвалу про продовження строку тримання під вартою від 04.10.2019 була розглянута через 2 місяці, 09.12.2019
1 600
250
23233/20
29.04.2020
Олександр Васильович ЯКУШИК
1991
Олександр Вікторович Ноцький
м. Чернівці
з 25.07.2017 до
21.05.2018
З 10.12.2018 до 21.02.2020
9 місяців та 27 днів
1 рік, 2 місяці та 12 днів
ненадання оцінки особистого становища заявника для зменшення ризику вчинення повторного правопорушення, змови чи втечі;
наведення та повторення судом під час розгляду справи підстав, які стали неналежними
п. 4 ст. 5 Конвенції - надмірна тривалість перегляду законності тримання під вартою – апеляційна скарга заявника від 08.10.2019 на ухвалу від 04.10.2019 про продовження строку тримання під вартою до 04.12.219 була розглянута через 2 місяці, 09.12.2019
1 600
250
54168/20
18.11.2020
Роман Олександрович АНТОНОВ
1994
Олександр Анатолійович Ігнатов
м. Дніпро
з 11.12.2015 до
23.05.2017
з 28.09.2018 до 23.04.2020
1 рік, 5 місяців та 13 днів
1 рік, 6 місяців та 27 днів
не розглянуто можливість застосування інших запобіжних заходів; використання припущень у зв’язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю
п. 5 ст. 5 Конвенції – відсутність або надання неналежного відшкодування за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції - право на відшкодування за порушення Конвенції не гарантується національною правовою системою (рішення у справах «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine), заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року та «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine), заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року)
п. 1 ст. 6 – надмірна тривалість кримінального провадження – тривало з 06.05.2015 до 18.05.2020,
2 інстанції;
Ст.13 - відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з надмірною тривалістю кримінального провадження
2 400
250
[1] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.
[2] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.