CASE OF STROGUSH AND KROPACHEV v. UKRAINE - [Ukrainian Translation] by the Office of Agent before the European Court of Human Right

 

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

 

П’ЯТА СЕКЦІЯ

СПРАВА «СТРОГУШ ТА КРОПАЧОВ ПРОТИ УКРАЇНИ»

(CASE OF STROGUSH AND KROPACHEV v. UKRAINE)

(Заяви № 9673/25 та № 11144/25)

 

 

 

 

 

 

РІШЕННЯ
 

СТРАСБУРГ

26 лютого 2026 року

 

 

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Строгуш та Кропачов проти України»

Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

 Андреас Зюнд (Andreas Zünd), Голова,

Діана Сирку (Diana Sârcu),

Микола Гнатовський (Mykola Gnatovskyy), судді,

та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 05 лютого 2026 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1.  Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
(далі – Конвенція).

2.  Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).

ФАКТИ

3.  Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.

4.  Заявники скаржилися на надмірну тривалість тримання їх під вартою. У заяві № 9673/25 заявник також висунув інші скарги за положеннями Конвенції.

ПРАВО        ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5.  Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

       СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 3 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ

6.  Заявники скаржилися, головним чином, що тримання їх під вартою було необґрунтовано тривалим. Вони посилалися на пункт 3 статті 5 Конвенції.

7.  Суд зауважує, що загальні принципи стосовно права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, гарантовані пунктом 3 статті 5 Конвенції, були викладені у низці його попередніх рішень (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах «Кудла проти Польщі» [ВП] (Kudła v. Poland) [GC], заява № 30210/96, пункт 110, ЄСПЛ 2000 XI та «МакКей проти Сполученого Королівства» [ВП] (McKay v. the United Kingdom) [GC], заява № 543/03, пункти 41 – 44, ЄСПЛ 2006-X з подальшими посиланнями).

8.  У керівних справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року) та «Ігнатов проти України» (Ignatоv v. Ukraine), заява № 40583/15, від 15 грудня
2016 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

9.  Розглянувши всі наявні в нього матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість тримання заявників під вартою була надмірною.

10.  Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.

    ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ

11.  У заяві № 9673/25 заявник подав інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю в додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах, наведених в таблиці у додатку.

   ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

12.  З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine)) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО     Вирішує об’єднати заяви;     Оголошує заяви прийнятними;     Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю тримання під вартою;     Постановляє, що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку);     Постановляє, що:  упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в таблиці у додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;  із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 26 лютого 2026 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.

 

 

Вікторія Марадудіна

(Viktoriya Maradudina)

В.о. заступника Секретаря

Андреас Зюнд
(Andreas Zünd)
Голова

 

 

ДОДАТОК

Перелік заяв зі скаргами за пунктом 3 статті 5 Конвенції

(надмірна тривалість тримання під вартою)

№

№ заяви

Дата подання

П.І.Б. заявника

Рік народження

П.І.Б. представника та місцезнаходження

Період тримання під вартою

Тривалість тримання під вартою

Конкретні недоліки

Домашній арешт

Інші скарги за усталеною практикою

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди

(в євро)[1]

 

Сума, присуджена у кожній заяві в якості компенсації судових та інших витрат

(в євро)[2]

 

   

9673/25

19.03.2025

Роман Іванович СТРОГУШ

1986

 

Голубенко Андрій Євгенійович

с. Неа Скіоні

з 02.03.2023 –

триває

Більше 2 років, 10 місяців та 20 днів

 

наведення судами підстав, які з часом стали неналежними

 

використання припущень у зв’язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю

починаючи з 27.05.2025 – цілодобовий домашній арешт

п. 4 ст. 5 Конвенції - недоліки у провадженні щодо перегляду законності тримання під вартою – недостатньо швидкий перегляд питання про тримання під вартою: клопотання заявника щодо альтернативних запобіжних заходів були розглянуті із значними затримками:

 

- апеляційна скарга заявника на ухвалу від 03.03.2023, подана 06.03.2023, була розглянута 11.04.2023 (39 днів);

- апеляційна скарга заявника на ухвалу від 26.04.2023, подана 01.05.2023, була розглянута 29.05.2023 (28 днів);

- апеляційна скарга заявника на ухвалу від 30.05.2023, подана 01.06.2023, була розглянута 22.06.2023 (23 дні);

- апеляційна скарга заявника на ухвалу від 22.09.2023, подана 22.09.2023, була розглянута 19.10.2023 (30 днів);

- апеляційна скарга заявника на ухвалу від 31.10.2023, подана 02.11.2023, була розглянута 27.11.2023 (25 днів);

- апеляційна скарга заявника на ухвалу від 29.11.2023, подана 01.12.2023, була розглянута 08.01.2024 (40 днів);

- апеляційна скарга заявника на ухвалу від 23.01.2024, подана 25.01.2024, була розглянута 20.03.2024 (після відмови захисника заявника від апеляційної скарги) (55 днів);

- апеляційна скарга заявника на ухвалу від 20.02.2024, подана 22.02.2024, була розглянута 18.03.2024 (після заяви захисника заявника про залишення апеляційної скарги без розгляду) (27 днів);

- апеляційна скарга заявника на ухвалу від 29.02.2024, подана 01.03.2024, була розглянута 04.04.2024 (35 днів);

- апеляційні скарги заявника на ухвалу від 02.05.2024, подані 07.05.2024, були розглянуті 12.06.2024 та 13.11.2024 відповідно (36 днів та 191 день);

- апеляційна скарга заявника на ухвалу від 24.06.2024, подана 26.06.2024, була розглянута 07.10.2025 (1 рік, 5 місяців та 12 днів);

- апеляційна скарга заявника на ухвалу від 25.06.2024, подана 26.06.2024, була розглянута 24.07.2024 (28 днів);

- апеляційна скарга заявника на ухвалу від 05.11.2024, подана 06.11.2024, була розглянута 26.12.2024 (51 день);

- апеляційна скарга заявника на ухвалу від 03.02.2025, подана 04.02.2025, була розглянута 19.03.2025 (43 дні)

(див. рішення у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява
№ 40107/02, пункти 84 – 87, від 10 лютого 2011 року),

 

п. 5 ст. 5 Конвенції – відсутність або надання неналежного відшкодування за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції –

право на відшкодування шкоди за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції не гарантується національною правовою системою (див. рішення у справах «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine), заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року та «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine), заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року).

2 400

250

   

11144/25

04.04.2025

Віталій Валерійович КРОПАЧОВ

1973

 

Попков Павло Олександрович

м. Київ

з 17.05.2024 до

20.11.2025

1 рік, 6 місяців та 4 дні

 

наведення судами підстав, які з часом стали неналежними

 

 

 

1 000

250

 

[1] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.

[2] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.

 

 

Full & Egal Universal Law Academy