CASE OF SURZHAN AND GULYY v. UKRAINE - [Ukrainian Translation] by the Ministry of Justice of Ukraine

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

 

 

П’ЯТА СЕКЦІЯ

СПРАВА «СУРЖАН І ГУЛИЙ ПРОТИ УКРАЇНИ»

(CASE OF SURZHAN AND GULYY v. UKRAINE)

(Заяви № 74633/17 та № 13754/18)

 

 

 

 

 

 

РІШЕННЯ

 

СТРАСБУРГ

27 жовтня 2022 року

 

 

 

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

 

У справі «Суржан і Гулий проти України»

Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

 Стефані Моро-Вікстром (Stéphanie Mourou-Vikström), Голова,
 Івана Джеліч (Ivana Jelić),
 Катержіна Шімачкова (Kateřina Šimáčková), судді,
та Вікторія Марадудіна (ViktoriyaMaradudina), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 06 жовтня 2022 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1.  Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі
статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).

2.  Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).

ФАКТИ

3.  Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.

4.  Заявники скаржилися на відсутність відповідних і достатніх підстав для тримання їх під вартою.

ПРАВО

ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5.  Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 3 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ

6.  Заявники скаржилися на відсутність відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою. Вони, прямо чи по суті, посилалися на пункт 3 статті 5 Конвенції, який передбачає:

Пункт 3 статті 5 Конвенції

«3.  Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має бути забезпечено розгляд справи судом чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.»

7.  Суд повторює, що відповідно до його усталеної практики за пунктом 3 статті 5 Конвенції існування обґрунтованої підозри, що ув’язнений вчинив злочин, є умовою sine qua non для законності тривалого тримання під вартою, але зі спливом деякого часу цього вже недостатньо. У таких випадках Суд повинен встановити, чи продовжували інші підстави, наведені органами судової влади, виправдовувати позбавлення свободи. Якщо такі підстави були «відповідними» та «достатніми», Суд також повинен з’ясувати, чи продемонстрували компетентні національні органи влади «особливу ретельність» під час здійснення провадження. Суд також встановив, що органами державної влади має бути переконливо обґрунтовано будь-який період тримання під вартою, яким би коротким він не був. Вирішуючи питання про звільнення або подальше тримання особи під вартою, органи державної влади зобов’язані розглянути альтернативні засоби забезпечення її явки до суду. Вимога до суду надати «відповідні» та «достатні» підстави тримання під вартою – додатково до обґрунтованої підозри – застосовується вже під час ухвалення першого рішення щодо тримання під вартою під час досудового розслідування, тобто «негайно» після затримання (див. серед інших джерел рішення у справі «Бузаджи проти Республіки Молдова» [ВП] (Buzadji v. the Republic of Moldova) [GC], заява № 23755/07, пункти 87 та 102, від 05 липня 2016 року).

8.  У керівній справі «Корбан проти України» (Korban v. Ukraine), заява № 26744/16, пункти 158 – 181, від 04 липня 2019 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

9.  Розглянувши всі наявні в нього матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі національні суди не навели відповідних і достатніх підстав для тримання заявників під вартою під час досудового розслідування.

10.  Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.

ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

11.  Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»

12.  З огляду на наявні в нього документи та свою практику
(див., зокрема, рішення у справі «Ара Арутюнян проти Вірменії» (Ara Harutyunyan v. Armenia), заява № 629/11, пункт 66, від 20 жовтня
2016 року) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені в таблиці у додатку, та відхиляє висунуті заявниками додаткові вимоги щодо справедливої сатисфакції.

13.  Суд також вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

Вирішує об’єднати заяви;Оголошує заяви прийнятними;Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв’язку з відсутністю відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою; Постановляє, що:

(a)  упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b)  із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти;

Відхиляє решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 27 жовтня
2022 року відповідно до пунктів 2 і 3 Правила 77 Регламенту Суду.

Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря

Стефані Моро-Вікстром
(Stéphanie Mourou-Vikström)
Голова

ДОДАТОК

Перелік заяв зі скаргами за пунктом 3 статті 5 Конвенції

(відсутність відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою)

№

№ заяви

Дата подання

 

П.І.Б. заявника

Рік народження

 

П.І.Б. представника та місцезнаходження

Період тримання під вартою

Суд, що постановив ухвалу про тримання під вартою/розглянув апеляційну скаргу

Конкретні недоліки

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди

(в євро)[1]

Сума, присуджена в якості компенсації судових та інших витрат у кожній заяві (в євро)[2]

   

74633/17

 

10.10.2017

Андрій Миколайович СУРЖАН

1985

Охотнікова Наталія Геннадіївна

м. Київ

З 23.12.2015 до 13.04.2017

Рубіжанський міський суд та Сєвєродонецький міський суд Луганської області, Апеляційний суд Луганської області

ненадання оцінки особистого становища заявника щодо зменшення ризику вчинення повторного правопорушення, змови чи втечі;

наведення судами підстав, які з часом стали неналежними; використання припущень у зв’язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю

2 000

250

   

13754/18

 

12.03.2018

Ярослав Олександрович ГУЛИЙ

1986

Преображенська Оксана Володимирівна

м. Страсбург

З 07.09.2017 до 08.12.2017

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська, Апеляційний суд Дніпропетровської області

ненадання оцінки особистого становища заявника щодо зменшення ризику вчинення повторного правопорушення, змови чи втечі;

наведення судами підстав, які з часом стали неналежними; використання припущень у зв’язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю

2 000

 

 

 

[1] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.

[2] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.

Full & Egal Universal Law Academy