Дата 27/06/2019 прийняття: Дата набуття 27/09/2019 статусу (Палата) остаточного: Набуття статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції. Назва: CASE OF SVIT ROZVAG, TOV AND OTHERS v. UKRAINE (Applications nos. 13290/11 and 2 others) Зміст: Справа стосувалася заборони азартних ігор, запровадженої у 2009 році в дію на території України, та подальшого анулювання раніше виданих довгострокових ліцензій на ведення грального бізнесу, внаслідок чого мало місце порушення права мирно володіти майном. Заявниками були громадянка України С. та дві українські компанії: ТОВ «Світ Розваг» (із місцезнаходженням у м. Харків) і ПП «Ігро-Бет» (із місцезнаходженням у м. Львів). Перші двоє заявників здійснювали керівництво гральним бізнесом, а третій (ПП «Ігро-Бет») отримав ліцензію на ведення грального бізнесу незадовго до її заборони. У зв'язку із пожежею в гральному закладі у травні 2009 року в м. Дніпро, в результаті чого загинуло дев'ять осіб та одинадцять отримали поранення, парламент прийняв законопроект, яким було повністю заборонено азартні ігри, а Міністерством фінансів було негайно зупинено дію всіх ліцензій на зайняття гральним бізнесом. Парламент скасував вето Президента на цей законопроект у червні 2009 року, і він одразу набрав чинності. Всі ліцензії на зайняття гральним бізнесом були анульовані відповідно до нового закону. Заявники подавали заяви до суду про стягнення компенсації, проте такі заяви були відхилені. Заявники стверджували, що у зв'язку із анулюванням їх ліцензій на ведення грального бізнесу вони не отримали належної компенсації. У цій справі ЄСПЛ нагадав, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету; окрім того, втручання у право власності має здійснюватися з дотриманням «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства і дотриманням передбачених прав. Такий «справедливий баланс» не буде дотримано у разі, якщо зацікавлена особа нестиме надмірний тягар. Окрім іншого, ЄСПЛ звернув увагу на те, що ним не розглядається питання доцільності дозволу або заборони азартних ігор як загалом, так і в Україні зокрема. Те, що розглядає ЄСПЛ у цій справі – конкретні норми законодавства, які були застосовними до заявників, і те, як вони були реалізовані. Врахувавши факт того, що заявники не порушували норм законодавства, а теоретичний строк перехідного періоду становив усього 40 днів з моменту прийняття законодавчих змін про заборону грального бізнесу до набрання ним чинності, що було необґрунтовано мало, а також факт відсутності права заявників на компенсацію у зв’язку з анулюванням їх ліцензій, ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Констатоване Відсутність порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (право на порушення (стаття): справедливий суд) щодо скарг ТОВ «Світ Розваг» і заявниці С. Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (право на мирне володіння майном) у зв'язку із зупиненням дії ліцензії заявниці С. Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції щодо способу анулювання ліцензії заявників.
Full & Egal Universal Law Academy