© Рада Європи/Європейський суд з прав людини, 2015. Цей переклад було замовлено за підтримки Цільового фонду «Права людини» Ради Європи (/humanrightstrustfund). Він не є зобов’язальним для Суду. Для отримання додаткової інформації див. повне посилання на авторське право в кінці цього документу.
© Council of Europe/European Court of Human Rights, 2015. This translation was commissioned with the support of the Human Rights Trust Fund of the Council of Europe (/humanrightstrustfund). It does not bind the Court. For further information see the full copyright indication at the end of this document.
© Conseil de l’Europe/Cour européenne des droits de l’homme, 2015. La présente traduction a été effectuée avec le soutien du Fonds fiduciaire pour les droits de l’homme du Conseil de l’Europe (/humanrightstrustfund). Elle ne lie pas la Cour. Pour plus de renseignements veuillez lire l’indication de copyright/droits d’auteur à la fin du présent document.
Інформаційний бюлетень практики Суду № 177
Серпень – вересень 2014 року
Трабелсі проти Бельгії – заява № 140/10
Рішення від 4.9.2014 [Секція V]
Стаття 3
Екстрадиція
Екстрадиція до держави, яка не є Договірною Державою і у якій заявник, у разі засудження, наражається на ризик довічного ув’язнення, строк якого не може бути скорочено: порушення
Стаття 34
Перешкоджання здійсненню права на подання заяви
Екстрадиція до Сполучених Штатів Америки попри реальний ризик довічного ув’язнення, строк якого не може бути скорочено і без права на умовне звільнення, а також у порушення тимчасового заходу, визначеного Європейським судом: порушення
Факти – Заявник, який має громадянство Тунісу, був екстрадований з Бельгії до Сполучених Штатів, де він повинен постати перед судом за обвинуваченням у вчиненні злочинів терористичного характеру. Органи влади Бельгії видали його попри те, що Європейський суд, відповідно до правила 39 Реґламенту Суду, визначив, що держава Бельгія не повинна була видавати заявника до Сполучених Штатів до завершення провадження в Суді.
Право – Стаття 3: Заявник був екстрадований до США, де він обвинувачується у вчиненні злочинів, пов’язаних з актами тероризму, інспірованими Аль-Каїдою, і за які він може бути покараний максимальним покаранням у вигляді довічного ув’язнення. Це покарання є дискреційним, тому що суд може застосувати м’якшу міру покарання і вирішити присудити йому певний строк позбавлення волі.
Відповідно до підходу, визначеного в справі Babar Ahmad and Others*, і з огляду на тяжкість терористичних правопорушень, у яких заявник обвинувачується, і те, що покарання може бути застосовано лише після того, як суд візьме до уваги всі відповідні обставини, які пом’якшують або обтяжують покарання, дискреційне покарання у вигляді довічного позбавлення волі, що могло бути присуджено, не буде зовсім непропорційним.
З часу рішення у справі Soering**, у справах щодо екстрадиції Суд оцінює ризик, на який наражається заявник за статтею 3, ex ante – тобто, у цій справі, до його можливого засудження в Сполучених Штатах, а не ex post facto.
Законодавство США не передбачає можливості умовного звільнення у випадку довічного ув’язнення, обов’язкового або дискреційного, але існує кілька можливостей для скорочення строку такого покарання. У будь-якому разі пояснення влади США стосовно винесення покарання та посилання на застосовні положення законодавства США щодо зменшення строку покарання та президентського помилування є дуже загальними і нечіткими і не можуть вважатися достатньо визначеними. Нарешті, попри надані запевнення, довічне ув’язнення, яке може бути застосоване до заявника, не може бути визнано таким, що може бути зменшено, в цілях статті 3 Конвенції***. Наразивши заявника на ризик поводження всупереч цій статті, Уряд спричинив відповідальність держави згідно з Конвенцією.
Висновок: порушення (одноголосно).
Стаття 34: Жоден з доводів, наведених Урядом Бельгії, не виправдовував невиконання ним тимчасового заходу, визначеного Судом. Наприклад, держава Бельгія не повинна була підміняти оцінку Судом дипломатичних запевнень, наданих владою США, та суті заяви власною оцінкою, вирішивши відхилити тимчасовий захід, визначений Судом.
Ефективність реалізації права на заяву, яка вимагає, щоб Суд мав можливість розглядати заяву відповідно до своєї звичайної процедури на всіх стадіях провадження, була підірвана. Заявник, який зараз утримується в одиночній камері у в’язниці в Сполучених Штатах, був позбавлений можливості мати прямий контакт із своїм представником в Суді. Дії Уряду зробили складнішим для заявника здійснення його права на індивідуальну заяву і, відповідно, мало місце перешкоджання реалізації прав, передбачених статтею 34 Конвенції. Таким чином, не виконавши свідомо тимчасовий захід, визначений згідно з правилом 39 Реґламенту Суду, держава-відповідач порушила свої обов’язки за статтею 34 Конвенції.
Висновок: порушення статті 34 (одноголосно).
Стаття 41: 60 000 євро в частині моральної шкоди; вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди відхилено.
* Див. рішення у справі Babar Ahmad and Others v. the United Kingdom, заява № 24027/07, 10 квітня 2012 року, Інформаційний бюлетень № 151.
** Див. рішення у справі Soering v. the United Kingdom, заява № 14038/88, 7 липня 1989 року.
*** Див. рішення у справі Vinter and Others v. the United Kingdom [GC], заяви №№ 66069/09, 130/10 та 3896/10, 9 липня 2013 року, Інформаційний бюлетень № 151.
© Рада Європи/Європейський суд з прав людини
Цей стислий виклад, підготовлений канцелярією Суду, не є зобов’язальним для Суду.
Щоб перейти до інформаційних бюлетенів з практики Суду, натисніть тут
© Рада Європи/Європейський суд з прав людини, 2015.
Офіційними мовами Європейського суду з прав людини є англійська та французька мови. Цей переклад було замовлено за підтримки Цільового фонду «Права людини» Ради Європи (/humanrightstrustfund). Він не є зобов’язальним для Суду; також Суд не несе жодної відповідальності за його якість. Його можна завантажити з бази рішень Європейського суду з прав людини HUDOC () або з будь-яких інших баз даних, в яких Суд його також розмістив. Його можна відтворювати в некомерційних цілях за умови, що будуть зазначені повна назва справи та посилання на авторське право і Цільовий фонд «Права людини». Для використання будь-якої частини цього перекладу в комерційних цілях слід звертатися за наступною адресою: publishing@.
© Council of Europe/European Court of Human Rights, 2015.
The official languages of the European Court of Human Rights are English and French. This translation was commissioned with the support of the Human Rights Trust Fund of the Council of Europe (/humanrightstrustfund). It does not bind the Court, nor does the Court take any responsibility for the quality thereof. It may be downloaded from the HUDOC case-law database of the European Court of Human Rights () or from any other database with which the Court has shared it. It may be reproduced for non-commercial purposes on condition that the full title of the case is cited, together with the above copyright indication and reference to the Human Rights Trust Fund. If it is intended to use any part of this translation for commercial purposes, please contact publishing@.
© Conseil de l’Europe/Cour européenne des droits de l’homme, 2015.
Les langues officielles de la Cour européenne des droits de l’homme sont le français et l’anglais. La présente traduction a été effectuée avec le soutien du Fonds fiduciaire pour les droits de l’homme du Conseil de l’Europe (/humanrightstrustfund). Elle ne lie pas la Cour, et celle-ci décline toute responsabilité quant à sa qualité. Elle peut être téléchargée à partir de HUDOC, la base de jurisprudence de la Cour européenne des droits de l’homme (), ou de toute autre base de données à laquelle HUDOC l’a communiquée. Elle peut être reproduite à des fins non commerciales, sous réserve que le titre de l’affaire soit cité en entier et s’accompagne de l’indication de copyright ci-dessus ainsi que de la référence au Fonds fiduciaire pour les droits de l’homme. Toute personne souhaitant se servir de tout ou partie de la présente traduction à des fins commerciales est invitée à le signaler à l’adresse suivante : publishing@.
Full & Egal Universal Law Academy