ЄВРОПЕЙСКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «УСАТЮК ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF USATYUK v. UKRAINE)
(Заява № 1902/25)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
13 травня 2026 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Усатюк проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Андреас Зюнд (Andreas Zünd), Голова,
Діана Сирку (Diana Sârcu),
Микола Гнатовський (Mykola Gnatovskyy), судді,
та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 09 квітня 2026 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
процедура1. Справу було розпочато за заявою, поданою 30 грудня 2024 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Заявника представляла пані К.О. Чуєва, юрист, яка практикує у
м. Одеса.
3. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
факти4. Відомості про заявника та інформація щодо заяви наведені в таблиці у додатку.
5. Заявник скаржився на надмірну тривалість тримання його під вартою. Він також висунув інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВО Стверджуване порушення пункту 3 статті 5 конвенції6. Заявник скаржився, головним чином, на надмірну тривалість тримання його під вартою. Він посилався на пункт 3 статті 5 Конвенції.
7. Суд зауважує, що загальні принципи стосовно права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, гарантовані пунктом 3 статті 5 Конвенції, були викладені у низці його попередніх рішень (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах «Кудла проти Польщі» [ВП] (Kudła v. Poland) [GC], заява № 30210/96, пункт 110, ЄСПЛ 2000 XI та «МакКей проти Сполученого Королівства» [ВП] (McKay v. the United Kingdom) [GC], заява № 543/03, пункти 41 – 44, ЄСПЛ 2006-X з подальшими посиланнями).
8. У керівних справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року) та «Ігнатов проти України» (Ignatоv v. Ukraine), заява № 40583/15, від 15 грудня 2016 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі наявні в нього матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість тримання заявника під вартою була необґрунтовано надмірною.
10. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.
інші стверджувані порушення за усталеною практикою11. Заявник висунув інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю в додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах, зазначених у таблиці в додатку.
інші скарги12. Заявник також висунув скарги за пунктом 4 статті 5 Конвенції.
13. Суд розглянув заяву та вважає, що у контексті всіх наявних у нього матеріалів та з огляду на належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, передбаченим статтями 34 та 35 Конвенції, або не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
З цього випливає, що ця частина заяви має бути відхилена на підставі пункту 4 статті 35 Конвенції.
застосування статті 41 конвенції14. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine)) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.
за цих підстав суд одноголосно Оголошує прийнятними скарги на надмірну тривалість тримання під вартою та інші скарги за усталеною практикою Суду, зазначені у таблиці в додатку, а решту скарг у заяві – неприйнятними; Постановляє, що ця заява свідчить про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю тримання під вартою; Постановляє, що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю в додатку); Постановляє, що: упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суми, зазначені в таблиці у додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу; із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 13 травня 2026 року відповідно до пунктів 2 і 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Андреас Зюнд
(Andreas Zünd)
Голова
ДОДАТОК
Заява зі скаргами за пунктом 3 статті 5 Конвенції
(надмірна тривалість тримання під вартою)
№ заяви
Дата подання
П.І.Б.
заявника
Рік народження
П.І.Б. представника та місцезнаходження
Період тримання під вартою
Тривалість тримання під вартою
Конкретні недоліки
Інші скарги за усталеною практикою
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди
(в євро)[1]
Сума, присуджена у кожній заяві в якості компенсації судових та інших витрат (в євро)[2]
1902/25
30.12.2024
Володимир Вікторович УСАТЮК
1986
Чуєва Катерина Олександрівна
м. Одеса
з 06.12.2023 до
22.05.2025
1 рік, 5 місяців та 17 днів
наведення та повторення судами під час розгляду справи підстав, які з часом стали неналежними;
під час здійснення провадження у справі не розглянуто можливість застосування інших запобіжних заходів для забезпечення явки у судові засідання;
здійснення провадження з неналежною ретельністю призвело до тривалого тримання під вартою;
ненадання оцінки особистого становища заявника щодо зменшення ризику змови чи втечі
п.5 ст. 5 Конвенції - відсутність або надання неналежного відшкодування за незаконне затримання або тримання під вартою – ефективне право на відшкодування шкоди за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції не передбачено у національній правовій системі (див. рішення у справах «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine), заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року та «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine), заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року).
1 000
250
[1] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.
[2] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.