ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «ВАСЮНЕЦЬ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF VASYUNETS v. UKRAINE)
(Заява № 24738/11)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
28 січня 2016 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Васюнець проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи Комітетом, до складу якого увійшли:
Ханлар Хаджиєв (Khanlar Hajiyev), Голова,
Фаріс Вегабовіч (Faris Vehabović),
Карло Ранцоні (Carlo Ranzoni), судді,
та Мілан Блашко (Milan Blaško), заступник Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 5 січня 2016 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявою (№ 24738/11), яку 7 квітня 2011 року подав до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) громадянин України, пан Андрій Мар’янович Васюнець (далі – заявник).
2. Інтереси заявника представляв пан Б. Фокій, юрист, який практикує у м. Чернівці. Уряд України (далі – Уряд) представляв його Уповноважений, на останніх етапах провадження – пан Б. Бабін з Міністерства юстиції України.
3. 18 грудня 2014 року про скаргу стосовно неефективності розслідування смерті доньки заявника було повідомлено Уряд, а решту скарг у заяві визнано неприйнятними відповідно до пункту 3 Правила 54 Регламенту Суду.
ФАКТИ
I. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Заявник народився у 1967 році і проживає у м. Калуш.
5. 4 листопада 2006 року донька заявника, С.В., 1997 року народження, та дві особи, Л.М. та В.К., залишилися ночувати у приватному будинку. Вранці 5 листопада 2006 року С.В., Л.М. і В.К. були знайдені мертвими у кімнаті, в якій вони спали.
6. У незазначену дату після події комісія у складі п’яти працівників газопостачального підприємства провела за фактом інциденту перевірку і склала звіт (акт службового розслідування). Згідно з актом працівники газопостачального підприємства прибули на місце події вранці 5 листопада 2006 року і зауважили, що у кімнаті, в якій стався нещасний випадок, було вікно з кватиркою, але на час огляду вона була закрита. Усе газове обладнання було у робочому стані, а тяга у патрубку опалювальної печі була відповідною. В акті також зазначалося, що у ніч інциденту пані М.Т. включила у кімнаті, в якій спали С.В., Л.М. та В.К., газову опалювальну пічку, зачинила двері та залишила кімнату та газову опалювальну пічку без нагляду. Комісія дійшла висновку, що нещасний випадок було спричинено сильним вітром вночі, коли стався інцидент, та тим, що М.Т. не перевірила пічку.
7. У період з 14 листопада 2006 року до 24 травня 2012 року прокуратура одинадцять разів виносила постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом смерті. Усі ці постанови скасовувалися вищестоящими прокурорами або судами як передчасні у зв’язку з неповнотою проведеної перевірки та необхідністю проведення додаткових слідчих дій.
8. 25 січня 2013 року після набрання у листопаді 2012 року новим Кримінальним процесуальним кодексом України чинності (див. пункт 11) було порушено кримінальне провадження щодо працівників газопостачального підприємства за підозрою у службовій недбалості, яка призвела до настання смерті доньки заявника. Відомості про провадження було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
9. Після цього міліція двічі – 21 грудня 2013 року і 15 грудня 2014 року – закривала кримінальну справу у зв’язку з відсутністю у діях працівників газопостачального підприємства складу злочину. Ці постанови скасовувалися 3 лютого 2014 року та 19 серпня 2015 року.
II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО
10. Відповідні положення Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року щодо досудового розслідування наведено у рішенні у справі «Каверзін проти України» (Kaverzin v. Ukraine) (заява
№ 23893/03, п. 45, від 15 травня 2012 року).
11. Кримінально-процесуальний кодекс України 1960 року втратив чинність 19 листопада 2012 року з набранням чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом України 2012 року (далі – новий КПК). Новим КПК дослідчі перевірки було скасовано. Натомість статтею 214 нового КПК передбачено, що слідчий або прокурор впродовж двадцяти чотирьох годин після отримання повідомлення про вчинення кримінального правопорушення зобов’язані внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Внесення таких відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань означає початок досудового розслідування.
ПРАВО
I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 2 КОНВЕНЦІЇ
12. Заявник скаржився на те, що розслідування обставин смерті його доньки було тривалим і неефективним. Він посилався на статтю 2 Конвенції, яка передбачає таке:
«1. Право кожного на життя охороняється законом...»
A. Прийнятність
413. Суд зазначає, що заява не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції. Суд також зазначає, що вона не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Тому вона має бути визнана прийнятною.
B. Суть
14. Заявник стверджував, що органи державної влади не виконали свого обов’язку ефективно розслідувати смерть його доньки, яка сталась за підозрілих обставин.
15. Уряд доводив, що національні органи вжили належних та оперативних заходів для встановлення усіх обставин нещасного випадку. На думку Уряду, держава належним чином виконала свої процесуальні обов’язки за статтею 2 Конвенції.
16. Суд зазначає, що Уряд не стверджував, що заявник міг ефективно продовжувати справу щодо нещасного випадку з його донькою поза рамками кримінального провадження (див. для порівняння рішення у справі «Сергієнко проти України» (Sergiyenko v. Ukraine), заява № 47690/07, пп. 40 і 42, від 19 квітня 2012 року). Тому Суд обмежиться розглядом питання про те, чи відповідало кримінальне розслідування смерті доньки заявника критеріям ефективності, що вимагаються статтею 2 Конвенції (див. рішення у справах «Антонов проти України» (Antonov v. Ukraine), заява
№ 28096/04, пп. 47-49, від 3 листопада 2011 року, та «Зубкова проти України» (Zubkova v. Ukraine), заява № 36660/08, п. 38, від 17 жовтня 2013 року).
17. Розглядаючи обставини цієї справи у світлі принципів, встановлених практикою Суду (див., зокрема, рішення у справах «Райлян проти Молдови» (Railean v. Moldova), заява № 23401/04, пп. 27-29, від 5 січня 2010 року, та «Ігор Шевченко проти України» (Igor Shevchenko v. Ukraine), заява № 22737/04, п. 56, від 12 січня 2012 року), Суд зазначає, що розслідування за фактом смерті доньки заявника тривало більше дев’яти років. Більше того, факти свідчать про те, що впродовж цього значного періоду часу органи слідства не робили жодних справжніх спроб ретельно розслідувати обставини смерті. Так, з листопада 2006 року до серпня 2014 року органи слідства винесли тринадцять постанов або про відмову в порушенні кримінальної справи, або про її закриття. Проте усі ці постанови скасовувалися вищестоящими органами, які вважали, що розслідування не було ретельним та що слід здійснити додаткові слідчі дії (див. пункти 7 і 9).
18. Суд вже розглядав низку справ проти України, схожих до цієї за фактичним змістом, та дійшов висновку, що подібні неодноразові випадки повернення матеріалів справи на додаткову перевірку викривають існування серйозних недоліків кримінального розслідування справи (див., наприклад, рішення у справах «Олейнікова проти України» (Oleynikova v. Ukraine), заява № 38765/05, п. 81, від 15 грудня 2011 року, та «Принда проти України» (Prynda v. Ukraine), заява № 10904/05, п. 56, від 31 липня 2012 року). Ця проблема є також очевидною і у цій справі.
19. Отже, Суд доходить висновку, що органи влади України у цій справі не провели ефективного розслідування обставин смерті доньки заявника, як це вимагається статтею 2 Конвенції.
20. Відповідно, було порушення процесуального аспекту статті 2 Конвенції.
ІI. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
21. Статтею 41 Конвенції передбачено:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
A. Шкода
22. Заявник вимагав 30 000 євро відшкодування моральної шкоди.
23. Уряд вважав цю вимогу надмірною.
24. Суд, постановляючи рішення на засадах справедливості, присуджує заявникові 6 000 євро відшкодування моральної шкоди.
B. Судові та інші витрати
25. Заявник також вимагав 3 115 грн компенсації витрат на поштові відправлення та переклад, понесених під час проваджень на національному рівні і в Суді.
26. Уряд не надав своїх коментарів з приводу вимоги заявника щодо компенсації витрат на поштові відправлення. Уряд доводив, що вимога заявника щодо компенсації витрат на переклад не підтверджується жодними документами із зазначенням годин, витрачених на таку роботу, та погодинної ставки.
27. З огляду на наявні документи та свою практику Суд вважає за належне присудити за цим пунктом суму 129 євро.
C. Пеня
28. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Оголошує заяву прийнятною;
2. Постановляє, що було порушення процесуального аспекту статті 2 Конвенції;
3. Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику такі суми, що мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(i) 6 000 (шість тисяч) євро відшкодування моральної шкоди та додатково суму будь-яких податків, що можуть нараховуватись;
(ii) 129 (сто двадцять дев’ять) євро компенсації судових та інших витрат та додатково суму будь-яких податків, що можуть нараховуватись заявникові;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти;
4. Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 28 січня 2016 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Мілан Блашко
(Milan Blaško)
Заступник Секретаря
Ханлар Гаджиєв
(Khanlar Hajiyev)
Голова
Full & Egal Universal Law Academy