Цей переклад підготовлений Радою Європи в межах Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 роки та фінансований за рахунок коштів на рівні Плану дій, наданих Естонією, Ірландією, Латвією, Литвою, Ліхтенштейном, Люксембургом, Нідерландами, Норвегією, Польщею, Румунією, Туреччиною, Угорщиною, Фінляндією, Чеською Республікою, Швейцарією, Швецією та Канадою.
This translation is produced by the Council of Europe within the framework of the Council of Europe Action Plan for Ukraine 2018-2021 and funded with Action Plan-level funds provided by the Czech Republic, Estonia, Finland, Hungary, Ireland, Latvia, Liechtenstein, Lithuania, Luxembourg, the Netherlands, Norway, Poland, Romania, Sweden, Switzerland, Turkey and Canada.
V.M. і Інші проти Бельгії [ВП] - 60125/11
Рішення від 17.11.2016 [ВП]
Стаття 37
Стаття 37-1
Вилучення з переліку справ
Відсутність контактів заявників з їхнім адвокатом: вилучення з переліку справ Факти – Заявники – подружжя ромського походження і п’ять їхніх дітей. Громадяни Сербії, вони просили про надання притулку у Бельгії, де вони жили у притулках. Потім їм було повідомлено про відмову у наданні дозволу на проживання і наказано залишити національну територію і переїхати до Франції, котра була відповідальною країною за розгляд клопотання про притулок. Строки виконання наказів залишити національну територію було продовжено через вагітність і пологи заявниці. У Європейському Суді заявники скаржилися, зокрема, на те, що їм не було надано умови проживання, які задовольняли б основні життєві потреби, протягом часу після виселення із центру прийому і притулку, після спливу продовження наказу залишити національну територію, 26 вересня 2011 року, і до їх від’їзду до Сербії, 25 жовтня 2011 року. Рішенням від 7 липня 2015 року (див. Інформаційний бюлетень 187), палата Суду дійшла висновку, поміж іншим, про порушення статті 3 через умови утримання заявників, в сукупності з відсутністю перспективи поліпшення їхнього становища, а також про порушення статті 13 через відсутність ефективного засобу правового захисту щодо їх провадження стосовно отримання притулку. 14 грудня 2015 року справа була передана до Великої Палати на прохання Уряду. Право – стаття 37 : Заявники не підтримували контакти зі своїм адвокатом, і не повідомили її про своє місце проживання і не надали їй іншої можливості зв’язатися з ними. Тому вони втратили інтерес до провадження і більше не мають наміру підтримувати заяву, у розумінні статті 37 § 1 a) Конвенції. Востаннє спілкування між заявниками і їхнім адвокатом мало місце до постановлення рішення палатою 7 липня 2015 року, і заявникам не відомо ні про це рішення, ні про передання справи до Великої Палати. Представниця заявників не може у належний спосіб підтримувати провадження у Суді за відсутності вказівок з боку її клієнтів, зокрема, стосовно фактичних питань, порушених внаслідок наданих Урядом нових документів. Добровільне повернення до Сербії і виїзд з Бельгії, схоже, не спричинили втрату контакту з їхнім адвокатом, яка підтримувала спілкування з ними протягом усього провадження у палаті. Тому у даній справі втрата контакту не є наслідком дій Уряду-відповідача. З іншого боку, ніщо не вказує на те, що злиденні умови, у яких заявники жили у Сербії, були такими, що могли стати на перешкоді зацікавленим особам підтримувати формальний контакт зі своїм адвокатом, за потреби – за допомогою третіх осіб, протягом такого тривалого часу. Також, коли колегія Великої Палати погодилась на передання справи, рішення палати не стає остаточним і тому не має жодних правових наслідків. Це рішення скасовується і замінюється новим рішенням Великої Палати, котре держави-учасниці зобов’язані виконувати. Однак ця ситуація, яка у даному випадку завдає шкоди інтересам заявників, є наслідком відсутності спілкування їх зі своїм адвокатом, а не реалізації Урядом можливості клопотати про направлення справи до Великої Палати. Заявники, якщо це буде виправдано обставинами, мають можливість просити про поновлення справи у переліку. У світлі наведеного, заявники більше не мають наміру підтримувати свою заяву. Жодна особлива обставина, що стосується поваги до прав, гарантованих Конвенцією або Протоколами до неї, не вимагає продовження розгляду заяви. Висновок : вилучення з переліку справ (дванадцять голосів проти п’яти).
Full & Egal Universal Law Academy