ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
РІШЕННЯ У СПРАВІ «ЮДІНА ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF YUDINA AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 8416/06 та 3 інші заяви -
див. перелік у додатку)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
12 січня 2017 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Юдіна та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи Комітетом, до складу якого увійшли:
Ханлар Гаджиєв (Khanlar Hajiyev), Голова
Фаріс Вегабовіч (Faris Vehabović),
Карло Ранцоні (Carlo Ranzoni), судді,
та Хасан Бакірчі (Hasan Bakırcı), заступник Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 15 грудня 2016 року,
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначеними у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у переліку в додатку.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. У заявах № 8416/06 та № 53941/07 заявники скаржилися також за іншими положеннями Конвенції.
ПРАВО
I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися зокрема, що тривалість цивільних проваджень була несумісною із вимогою «розумного строку» та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилались на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:
Пункт 1 статті 6
«При визначенні його цивільних прав та обов’язків....кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом...»
Стаття 13
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.»
7. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявників (див. «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VII).
8. У справах «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), № 41984/98, від 9 листопада 2004 року та «Єфименко проти України» (Efimenko v. Ukraine), № 55870/00, від 18 липня 2006 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».
10. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
11. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
III. ІНШІ СКАРГИ
12. У заявах № 8416/06 та № 53941/07 заявники скаржилися також за іншими положеннями Конвенції відповідно до різних статтей Конвенції.
13. Суд розглянув заяви та вважає, що з огляду на всі наявні в нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не відповідають ані критеріям прийнятності передбачених статтями 34 та 35 Конвенції, ані виявлять жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї.
Отже, ця частина заяви має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
14. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
15. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див. зокрема, рішення у справі «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), № 41984/98, §§ 109 та 112, від 09 листопада 2004 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у переліку в додатку.
16. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує об’єднати заяви;
2. Оголошує прийнятними скарги щодо надмірної тривалості цивільних проваджень та відсутності в національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, а решту скарг у заявах № 8416/06 та № 53941/07 – неприйнятними;
3. Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень;
4. Постановляє, що
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
5. Відхиляє решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 12 січня 2017 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Хасан Бакірчі
(Hasan Bakırcı)
Заступник Секретаря
Ханлар Гаджиєв
(Khanlar Hajiyev)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції
(надмірна тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№.
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
дата народження
П.І.Б. представника та місце проживання
Початок провадження
Закінчення провадження
Загальна тривалість,
інстанції
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)[1]
8416/06
15/02/2006
Алла Володимирівна ЮДІНА
26/09/1963
Олександр Олександрович Юдін
м. Кам’янськ
31/03/2004
триває
Більш ніж 12 років, 8 місяців та 15 днів
3 інстанції
2 900
53941/07
28/11/2007
Іван Федорович АДАХОВСЬКИЙ
20/01/1945
11/01/1999
24/07/2007
8 років, 6 місяців та 14 днів
3 інстанції
1 300
33600/09
16/02/2009
Людмила Григоріївна БАЛАНДІНА
06/06/1947
14/03/2000
21/08/2008
8 років, 5 місяців та 8 днів
4 інстанції
500
4.
53724/09
25/09/2009
Іванна Михайлівна ЛИНДА
08/07/1966
29/10/2001
10/10/2002
13/06/2006
04/07/2002
03/02/2005
24/04/2009
8 місяців та 6 днів
3 інстанції
2 роки, 3 місяці та 25 днів
3 інстанції
2 роки, 10 місяців та 12 днів
3 інстанції
500
[1] Та додатково будь-який податок, який може бути стягнутий з заявника.
Full & Egal Universal Law Academy