ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «ЗЕЛЕНЦОВ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF ZELENTSOV AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 40978/05 та 4 інші заяви –
див. перелік у додатку)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
03 травня 2018 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Зеленцов та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Андре Потоцький (André Potocki), Голова,
Сіофра О’Лірі (Síofra O’Leary),
Мартіньш Мітс (Mārtiņš Mits), судді,
та Лів Тігерштедт (Liv Tigerstedt), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 12 квітня 2018 року,
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначеними у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у переліку в додатку.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. У заяві № 25925/17 заявник також скаржився за іншими положеннями Конвенції.
ПРАВО
I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися здебільшого, що тривалість цивільних проваджень у їхніх справах була несумісною із вимогою «розумного строку», та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилались на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:
Пункт 1 статті 6
«Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру...»
Стаття 13
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.»
7. Щодо заяви № 14664/09, поданої 03 березня 2009 року, Уряд зазначив, що заявник не дотримався шестимісячного строку відповідно до пункту 1 статті 35 Конвенції, оскільки остаточне рішення у справі заявника було ухвалено 14 вересня 2007 року. Уряд, посилаючись на положення національного законодавства, стверджував, що заявник мав отримати копію цього рішення без значних затримок.
8. Суд зауважує, що твердження Уряду ґрунтується на припущенні, що рішення мало б бути отримане до певної дати, тоді як заявник надав послідовне пояснення та документальне підтвердження, що остаточне рішення у його справі було отримано ним 04 лютого 2009 року, тобто менше ніж за шість місяців до того, як він подав заяву до Суду.
9. У світлі зазначеного Суд вважає, що зазначену заяву не може бути відхилено у зв’язку з недотриманням шестимісячного строку.
10. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявників
(див. рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» [ВП] (Frydlender v. France) [GC], заява № 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII).
11. У справі «Красношапка проти України» (Krasnoshapka v. Ukraine) (заява № 23786/02, від 30 листопада 2006 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
12. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».
13. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
14. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ СУДУ
15. У заяві № 25925/17 заявниця висувала ще одну скаргу за пунктом 1 статті 6 Конвенції, яка також порушувала питання за відповідною усталеною практикою Суду (див. перелік у додатку).
16. Суд вирішує, що ця частина заяви, яка стосується невиконання або тривалого невиконання рішень національних судів, є продовженням рішення у справі «Бурмич та інші проти України» (Burmych and Others v. Ukraine) та має розглядатись згідно з передбаченою у ньому процедурою (див. рішення у справі «Бурмич та інші проти України» [ВП] (вилучення з реєстру) (Burmych and Others v. Ukraine) [GC], заяви № 46852/13 та інші, пункт 221, від 12 жовтня 2017 року), тобто вони мають бути вилучені з реєстру та передані Комітету міністрів Ради Європи з метою їх вирішення в рамках вжиття заходів загального характеру на виконання пілотного рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) (заява № 40450/04, від 15 жовтня 2009 року).
IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
17. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
18. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див. зокрема, рішення у справі «Красношапка проти України» (Krasnoshapka v. Ukraine, № 23786/02, пункти 61 і 66, від 30 листопада 2006 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у переліку в додатку.
19. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує об’єднати заяви;
2. Вирішує вилучити з реєстру справ Суду частину заяви № 25925/17 щодо невиконання або тривалого виконання рішень національних судів відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції та передати її Комітету міністрів Ради Європи з метою її вирішення в рамках вжиття заходів загального характеру на виконання зазначеного пілотного рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine);
3. Оголошує прийнятними решту скарг у заяві № 25925/17, а також інші заяви;
4. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1
статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень;
5. Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у переліку в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 03 травня 2018 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Лів Тігерштедт
(Liv Tigerstedt)
В.о. заступника Секретаря
Андре Потоцький
(André Potocki)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції
(надмірна тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
дата народження
Початок провадження
Закінчення провадження
Загальна тривалість,
інстанції
Інші скарги відповідно до усталеної практики
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)[1]
40978/05
01/11/2005
Олексій Миколайович Зеленцов
31/08/1971
01/07/2002
24/10/2011
9 років, 3 місяці та 24 дні
3 інстанції
1 600
14664/09
03/03/2009
Володимир Семенович Ретинський
23/01/1939
11/09/1997
14/09/2007
10 років та 4 дні
3 інстанції
1 700
81381/12
06/12/2012
Володимир Васильович Соляр
13/06/1959
01/03/2004
18/09/2012
8 років, 6 місяців та 18 днів
3 інстанції
1 300
31042/15
25/06/2013
Сергій Миколайович Кузьменко
09/06/1972
03/06/2004
13/02/2013
8 років, 8 місяців та 11 днів
3 інстанції
1 300
25925/17
28/03/2017
Надія Миколаївна Фанда
03/04/1964
29/01/2008
02/12/2010
24/03/2009
21/09/2016
1 рік, 1 місяць та 25 днів
3 інстанції
5 років, 9 місяців та 20 днів
3 інстанції
Пункт 1 статті 6 – невиконання або тривале невиконання рішень національних судів: невиконання постанови Городоцького районного суду Хмельницької області від 14/07/2006
900
[1] Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявникам.
Full & Egal Universal Law Academy