ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «ЖУКОВ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF ZHUKOV AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 45326/12 та 2 інші заяви -
див. перелік у додатку)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
27 червня 2019 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Жуков та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Йонко Грозєв (Yonko Grozev), Голова,
Ганна Юдківська (Ganna Yudkivska),
Андре Потоцький (André Potocki), судді,
та Лів Тігерштедт (Liv Tigerstedt), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 06 червня 2019 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі
статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.
4. Заявники скаржились на надмірну тривалість досудового тримання під вартою. Заявники у заявах № 42074/13 та № 51782/18 також висунули інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВО
I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 3 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржились, головним чином, на надмірну тривалість досудового тримання під вартою. Вони посилались на пункт 3 статті 5 Конвенції, яка передбачає таке:
Пункт 3 Статті 5
«3. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті ... має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.»
7. Суд зауважує, що загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, гарантовані пунктом 3 статті 5 Конвенції, були викладені у низці його попередніх рішень (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах «Кудла проти Польщі» [ВП] (Kudła v. Poland) [GC], заява № 30210/96, пункт 110, ЄСПЛ 2000 XI та «Маккей проти Сполученого Королівства» [ВП] (McKay v. the United Kingdom) [GC], заява № 543/03, пункти 41 – 44, ЄСПЛ 2006 X з подальшими посиланнями).
8. У справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine) (заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року) та «Ігнатов проти України» (Ignatоv v. Ukraine) (заява № 40583/15, від 15 грудня
2016 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі наявні в нього матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість досудового тримання заявників під вартою була надмірною.
10. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.
III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СУДУ
11. Заявники у заявах № 42074/13 та № 51782/18 висунули інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у світлі його висновків у рішенні у справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine ) (заява № 66561/01, від 30 березня 2004 року) та згаданому рішенні у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine).
IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
12. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
13. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine), заява № 40583/15, від 15 грудня 2016 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.
14. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує об’єднати заяви;
2. Оголошує заяви прийнятними;
3. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 3
статті 5 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю досудового тримання під вартою;
4. Постановляє, що у заявах № 42074/13 та № 51782/18 було порушено Конвенцію щодо інших скарг, висунутих за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку);
5. Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 27 червня 2019 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Лів ТігерштедтЙонко Грозєв
(Liv Tigerstedt)(Yonko Grozev)
В.о. заступника Секретаря Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 3 статті 5 Конвенції
(надмірна тривалість досудового тримання під вартою)
№.
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
дата народження
П.І.Б представника та місцезнаходження
Період тримання під вартою
Тривалість строку тримання під вартою
Інші скарги за усталеною практикою
Сума, присуджена кожному заявнику, в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)[1]
45326/12
10.06.2012
Володимир Іванович Жуков
24.05.1959
Дмитро Михайлович Гавюк
м. Кам’янець-Подільський
З 12.09.2009 до 14.06.2011
З 05.07.2012 до 17.06.2013
1 рік, 9 місяців та 3 дні
11 місяців та 13 днів
1 700
42074/13
20.06.2013
Давид Георгійович Камушадзе
12.02.1972
Гідаят Закір-огли Алієв
м. Київ
З 21.01.2013 до 29.09.2014
1 рік, 8 місяців та 9 днів
Пункт 1 статті 6 Конвенції - надмірна тривалість кримінального провадження: з 28.03.2012 до 18.06.2015
1 інстанція;
Підпункт «c» пункту 1 статті 5 Конвенції – незаконне досудове тримання під вартою:
У період з 21.03.2013 до 27.05.2013 заявник тримався під вартою на підставі рішення суду, в якому не було зазначено жодних підстав. Крім того, рішення суду, на підставі якого заявника тримали під вартою з 21.03.2013 до 28.03.2013, не встановлювало жодного терміну.
5 900
51782/18
19.10.2018
Богдан Юрійович Нікітенко
08.02.1969
З 22.02.2012 до 10.12.2012
З 19.09.2013 до 12.07.2018
9 місяців та 19 днів
4 роки, 9 місяців та 24 дні
Пункт 4 статті 5 Конвенції – недоліки у провадженні щодо перегляду законності тримання під вартою - Суд не розглянув належним чином клопотання заявника від 01.06.2018 про звільнення з-під варти
Пункт 1 статті 6 Конвенції - надмірна тривалість кримінального провадження: 22.02.2012 – триває
2 інстанції.
4 500
[1]. Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявникам.
Full & Egal Universal Law Academy