ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
РІШЕННЯ
Заява № 40045/07,
подана Федором Гавриловичем Чернейчуком
проти України
22 листопада 2011 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Боштьян М. Зупанчіч (Bostjan M. Zupancic), Голова,
Елізабет Фура (Elisabet Fura),
Ен ПауерФорд (Ann PowerForde), судді,
а також Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря секції,
беручи до уваги зазначену заяву, подану 3 вересня 2007 року,
враховуючи подані декларації щодо досягнення дружнього врегулювання у справі,
після обговорення постановляє таке рішення:
ПРОЦЕДУРА
Заявник, п. Федір Гаврилович Чернейчук, 1930 року народження, був громадянином України. Уряд України (далі — Уряд) представляли його Уповноважені,— пані Валерія Лутковська та п. Назар Кульчицький з Міністерства юстиції.
Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на тривалість та несправедливість цивільного провадження у його справі.
У травні 2009 року заявник помер. У березні 2011 року пані Ковальова, його донька, висловила бажання підтримувати заяву в Суді.
16 лютого та 6 травня 2011 року відповідно Суд отримав підписані Урядом та п. Ковальовою декларації щодо дружнього врегулювання. За цією декларацією п. Ковальова погоджувалась відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України, які стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов’язання Уряду сплатити їй 2300 (дві тисячі триста) євро як відшкодування будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також як компенсацію судових витрат, що мають бути конвертовані в українські гривні за курсом на день здійснення платежу та звільнені від будь-яких податків. Зазначена сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про рішення Суду відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати належної заявниці суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язується сплатити пеню, що дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку, плюс три відсоткові пункти, які нараховуються з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Сплата вищезазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.
ПРАВО
Перш за все Суд зазначає, що Уряд не заперечує проти того, щоб Суд визнав, що пані Ковальова має право підтримувати заяву. Більше того, Суд вважає, що пані Ковальова має locus standi підтримувати заяву замість померлого заявника (див., наприклад, рішення від 21 червня 2007 року у справі «Свистун проти України» (Svistun v. Ukraine), заява № 9616/03, пп. 13–14, та рішення від 22 червня 2010 року про схвалення умов односторонньої декларації у справі «Калюк проти України» (Kalyuk v. Ukraine), заява № 8809/07).
Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, як це визначено у Конвенції та протоколах до неї, і не знаходить підстав для виправдання подальшого розгляду заяви (п. 1 ст. 37 Конвенції in fine).
Згідно із зазначеним вище справу має бути вилучено з реєстру справ Суду.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
Вирішує вилучити заяву з реєстру справ.
Стівен Філліпс Боштьян М. Зупанчіч
Заступник секретаря секції Голова
Full & Egal Universal Law Academy