ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ята секція РІШЕННЯ
Заява № 51239/07,
подана Сергієм Максовичем Хейфецом проти України,
та 3 інші заяви (див. перелік у додатку)
Автентичний переклад 01 грудня 2016 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Ханлар Гаджієв, Голова,
Фаріс Вегабовіч,
Карло Ранцоні, судді,
та Хасан Бакірчі, заступник Секретаря секції,
беручи до уваги заяви, подані у різні дати, зазначені в таблиці у додатку,
з огляду на декларації щодо вилучення Судом заяв з реєстру справ, подані Урядом держави-відповідача,
після обговорення постановляє таке рішення: ФАКТИ ТА ПРОЦЕДУРА Перелік заявників наведено в таблиці у додатку. Про скарги заявників за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції на надмірну тривалість кримінальних проваджень і відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту було повідомлено Уряд України (далі - Уряд). Уряд також було повідомлено про скарги, зазначені у заяві № 73143/10, щодо тих самих фактів, але за іншими положеннями Конвенції. ПРАВО Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні. Після невдалих спроб досягти дружнього врегулювання Уряд повідомив Суд про односторонні декларації з метою врегулювання питань, які порушувались цими заявами. Урядом також було запропоновано Суду вилучити заяви з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції. Уряд визнає надмірну тривалість кримінальних проваджень і відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Крім того, у заяві № 73143/10 Уряд визнав порушення національними органами влади прав заявників, гарантованих іншими положеннями Конвенції. Уряд запропонував виплатити заявникам суми, наведені в таблиці у додатку, та закликав Суд вилучити заяви з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції. Ці суми будуть конвертовані, окрім за заявою № 51239/07, в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та виплачені протягом трьох місяців з дати отримання повідомлення про ухвалення Судом рішення. У випадку несплати цих сум упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язується сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, що нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку. Із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти. Виплата зазначених сум становитиме остаточне вирішення справ. Суд не отримав відповіді заявників про прийняття умов односторонньої декларації. Суд зазначає, що підпункт «с» пункту 1 статті 37 Конвенції дозволяє йому вилучити заяву з реєстру справ, якщо: «на будь-якій іншій підставі, встановленій Судом, подальший розгляд заяви не є виправданим». Таким чином, Суд може вилучити заяви відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції на підставі односторонньої декларації Уряду держави-відповідача, навіть якщо заявники бажають продовження розгляду їхніх справ (див. принципи, що випливають з практики Суду, зокрема рішення у справі «Тахсін-Аджар проти Туреччини» (Tahsin Acar v. Turkey) [ВП], заява № 26307/95, пп. 75-77, ЄСПЛ 2003-VI). Суд встановив чітку та вичерпну практику з приводу скарг щодо надмірної тривалості кримінальних проваджень (див., наприклад, рішення у справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine), № 66561/01, від 30 березня 2004 року). З огляду на характер визнань, які містяться в деклараціях Уряду, а також запропоновану суму відшкодування, яка є співмірною із сумами, що присуджуються у подібних справах, Суд вважає, що подальший розгляд цих заяв є невиправданим (підпункт «с» пункту 1 статті 37 Конвенції). У світлі вищевикладених міркувань Суд переконаний, що повага до прав людини, визначених у Конвенції та протоколах до неї, не вимагає продовження розгляду заяви (пункт 1 статті 37 in fine). Насамкінець Суд наголошує, що якщо Уряд не дотримається умов односторонніх декларацій, заяви можуть бути поновлені у реєстрі справ відповідно до пункту 2 статті 37 Конвенції (ухвала щодо прийнятності у справі «Йосіповіч проти Сербії» (Josipovic v. Serbia), заява № 18369/07. від 4 березня 2008 року). Враховуючи викладене, заяви слід вилучити з реєстру справ. ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО Вирішує об’єднати заяви. Бере до уваги умови декларацій Уряду держави-відповідача та засоби забезпечення дотримання зазначених у них зобов’язань. Вирішує вилучити заяви з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції. Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 20 грудня 2016 року. Заступник Секретаря
Хасан БАКІРЧІ Голова
Ханлар ГАДЖІЄВ
Додаток
ПЕРЕЛІК
заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції (на надмірну тривалість кримінальних проваджень і відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту) № № заяви,
дата подання П. І. Б заявника,
дата народження П.І.Б. представника та місце проживання Інші скарги відповідно до усталеної практики Дата отримання декларації Уряду Дата отримання коментарів заявника, за наявності Сума, присуджена кожному заявнику/ сім’ї в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат (в євро)-1 1 51239/07
14/11/2007 Сергій Максович
ХЕЙФЕЦ
31/03/1962 Віктор Хейфец
Бруклін 12/09/2016 13/10/2016 1 080 2 73143/10
28/11/2010 (1 сім’я) Сім’я
Роман Іванович
ДЯКОВИЧ
15/12/1954
Жанна Іванівна
ДЯКОВИЧ
12/12/1969 пункт 1 статті 2 Протоколу № 4 - надмірна тривалість застосування підписки про невиїзд 12/09/2016 04/11/2016 4 950 3 18896/11
16/03/2011 Володимир Анатолійович
КОМАР
06/07/1979 12/09/2016 19/10/2016 2 430 4 9178/14
11/01/2014 Сергій Юрійович
НЕХАЄВ
16/12/1973 10/03/2016 3 240 __________
-1 Та додатково будь-які податки, які можуть бути стягнуті з заявників.
Full & Egal Universal Law Academy