Цей переклад підготовлений Радою Європи в межах Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 роки та фінансований за рахунок коштів на рівні Плану дій, наданих Естонією, Ірландією, Латвією, Литвою, Ліхтенштейном, Люксембургом, Нідерландами, Норвегією, Польщею, Румунією, Туреччиною, Угорщиною, Фінляндією, Чеською Республікою, Швейцарією, Швецією та Канадою.
This translation is produced by the Council of Europe within the framework of the Council of Europe Action Plan for Ukraine 2018-2021 and funded with Action Plan-level funds provided by the Czech Republic, Estonia, Finland, Hungary, Ireland, Latvia, Liechtenstein, Lithuania, Luxembourg, the Netherlands, Norway, Poland, Romania, Sweden, Switzerland, Turkey and Canada.
Kósa проти Угорщини (déc) - 53461/15
Рішення від 21.11.2017 [Секція IV]
Стаття 35
Стаття 35-1
Вичерпання внутрішніх засобів правового захисту
Невикористання індивідуального засобу правового захисту після того, як було залишено без задоволення колективний позов, заснований на інших фактах: неприйнятна Факти – Заявниця за походженням є ромою. У Суді вона стверджувала, що скасування шкільного автобуса від місця її проживання до початкової школи, яку вона обрала, спричинило те, що протягом більш ніж двох років у неї не було вибору, окрім як відвідувати місцеву греко-католицьку школу, призначену в першу чергу для ромських дітей, яка не пропонувала належне навчання. Вона вбачала у цьому порушення статті 14 Конвенції в сукупності зі статтею 2 Протоколу № 1. Уряд стверджував, що через відсутність провадження на національному рівні задля оскарження законності дій влади щодо неї, заявниця не вичерпала внутрішні засоби правового захисту. Проте заявниця стверджувала, що неурядова організація (Фонд «Шанс для дітей») подала колективний позов, який, зрештою, Верховний суд (Kúria) залишив без задоволення. Тому вона вважала, що подання індивідуального позову було б марним і необґрунтованим. Право – стаття 35 § 1: Оскільки національне законодавство дозволяє певним організаціям громадянського суспільства, таким як вищезгадана фундація, вживати юридичних заходів для захисту ширшої групи людей, які постраждали від порушення або ризику порушення, відповідно до вимоги рівного ставлення, то в принципі можливо вважати такий колективний позов різновидом вичерпання внутрішніх засобів правового захисту у розумінні статті 35 § 1. Така можливість є тим більш обґрунтованою у випадку стверджуваної дискримінації уразливої групи, яка потребує особливого захисту, наприклад, ромських дітей. Необхідно полегшити доступ до правосуддя для членів таких груп, щоб забезпечити ефективний захист прав. Угорське законодавство є позитивним прикладом методу, спрямованого на сприяння та захист. Проте, рішення Верховного суду щодо колективного позову, незважаючи на те, що воно стосувалося питання, тісно пов’язаного зі скаргами заявниці до Європейського суду, точно не відповідало індивідуальному становищу заявниці. Національний суд дійшов висновку, що не існує сегрегації, відштовхуючись від принципу, що батьки навмисно і свідомо вирішили записати своїх дітей до греко-католицької школи, і що учні школи не зазнали жодної дискримінації стосовно якості наданої освіти. Проте заявниця категорично заперечувала, що ці умови були дотримані в її конкретній ситуації. Тому її заява ґрунтувалася на фактах, відмінних від фактів, щодо яких ухвалювали рішення державні органи влади. Оскільки колективний позов, поданий Фондом, не дозволяв національному судді розглянути твердження заявниці про порушення Конвенції і, таким чином, запобігти їм чи відшкодувати їх, а також не надав Суду думку національного судді щодо скарг заявниці, тому вона не вичерпала внутрішні засоби правового захисту. Висновок: неприйнятна (невичерпання внутрішніх засобів правового захисту).
Full & Egal Universal Law Academy