ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
РІШЕННЯ
Заява № 39928/05, подана
Юрієм Васильовичем ЖЕЛІХОВСЬКИМ
проти України, та 5 інших заяв
(див. доданий перелік)
22 травня 2012 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Марк Віллігер (Mark Villiger), Голова,
Карел Юнгвірт (Karel Jungwiert),
Андре Потоцький (Andre Potocki), судді,
та Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря секції,
беручи до уваги вищезазначені заяви, подані у різні дати,після обговорення постановляє таке рішення:
ФАКТИ
Заявники є громадянами України, чиї імена та роки народження наведені у доданій таблиці. Уряд України (далі — Уряд) представляли пані Валерія Лутковська та пан Назар Кульчицький з Міністерства юстиції.
Щодо заяви № 39928/05 зазначається, що 21 жовтня 2002 року Тернопільський міський суд Тернопільської області зобов’язав державне підприємство забезпечити будинок заявника телефонним зв’язком. Це рішення набрало законної сили, проте залишається невиконаним. 11 травня 2002 року акції зазначеного підприємства, які належали державі, були продані та воно стало підприємством приватної форми власності.
Щодо заяви № 17783/06 зазначається, що 3 липня 2002 року Красноармійський міський суд Донецької області зобов’язав фізичну особу виплатити заявниці певні суми відшкодування. 11 листопада 2005 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області зобов’язав відділ державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції сплатити заявниці певну суму відшкодування за невиконання зазначеного вище рішення. Перше рішення було виконано у вересні 2009 року, друге — у вересні 2010 року.
В інших заявах національні суди зобов’язали відповідачів сплатити заявникам різні суми. Ці рішення набрали законної сили, проте відповідачі затримали їх виконання.
СКАРГИ
Заявники скаржилися на затримки виконання рішень, ухвалених на їхню користь. Деякі заявники також подали інші скарги.
ПРАВО
1. Суд вважає, що заяви мають бути об’єднані, враховуючи спільність їх фактичного та юридичного підґрунтя.
2. У різні дати (див. таблицю нижче) Уряд направив декілька декларацій з метою вирішення справ заявників. Щодо заяви № 39928/05 Уряд визнав відповідальність за тривале невиконання рішення від 21 жовтня 2002 року лише до 11 травня 2011 року, коли боржник став підприємством приватної форми власності. Що стосується заяви № 17783/06, Уряд визнав відповідальність лише за затримку виконання рішення від 11 листопада 2005 року. В інших справах Уряд визнав надмірну тривалість виконання рішень, ухвалених на користь заявників, та взяв на себе зобов’язання виконати рішення, які досі підлягають виконанню. Уряд також запропонував сплатити заявникам різні суми відшкодування (див. таблицю нижче).
Уряд закликав Суд вилучити заяви з реєстру справ та запропонував, що ці декларації можуть бути прийняті Судом як «будь-яка інша підстава» для вилучення заяв з реєстру справ Суду відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції.
Зазначені суми є відшкодуванням будь-якої матеріальної і моральної шкоди та компенсацією судових витрат; вони мають бути звільнені від будь-яких податків та конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Кошти мають бути виплачені протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У разі несплати цих сум протягом тримісячного строку Уряд зобов’язувався сплачувати з моменту спливу цього періоду і до моменту розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти. Виплата становитиме остаточне вирішення справи.
У відповідь заявники погодилися на умови декларацій, незважаючи на те, що дехто з них піддав сумніву виконання Урядом цих умов.
У світлі вищевказаного Суд вважає, що сторони фактично досягли дружнього врегулювання стосовно цих частин заяв. Таким чином, вони мають бути вилучені з реєстру справ Суду відповідно до пункту 3 статті 39 Конвенції.
3. Ретельно дослідивши решту скарг у заявах у світлі всіх наявних матеріалів та настільки, наскільки вони охоплюються його компетенцією, Суд дійшов висновку про відсутність будь-яких ознак порушень прав і свобод, передбачених Конвенцією або протоколами до неї. Отже, ці скарги є явно необґрунтованими і мають бути відхилені відповідно до підпункту «а» пункту 3 та пункту 4 статті 35 Конвенції.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
Вирішує об’єднати заяви.
Вирішує відповідно до пункту 3 статті 39 Конвенції вилучити заяви з реєстру справ в частині скарг, що врегульовуються умовами декларацій Уряду.
Оголошує решту скарг у заявах неприйнятними.
Стівен Філліпс Марк Віллігер
(Stephen Phillips) (Mark Villiger)
Заступник Секретаря Голова
Додаток
№
Номер заяви,
П. І. Б.
та рік народження
заявника
Дата
подання заяви
Рішення національних судів,
на тривале невиконання яких
скаржаться заявники
(назва суду
та дата ухвалення рішення)
Дата подання Декларацій
Уряду
та компенсація,
запропонована Урядом
(євро)
1
39928/05
Желіховський
Юрій Васильович,
1959
28 жовтня
2005 року
Тернопільський міський суд,
від 21 жовтня 2002 року
28 жовтня
2011 року,
1500
2
5611/06
Андрєєв
Василь Афанасійович,
1947
15 січня 2006 року
Дзержинський міський суд Донецької області,
від 9 січня 2001 року
12 січня
2012 року,
1980
3
17783/06
Лавська
Любов Дмитрівна,
1934
21 квітня
2006 року
Красноарміський міськрайонний суд Донецької області,
від 3 липня 2002 року
та 11 листопада 2005 року
7 грудня
2011 року,
870
4
9355/09
Переста
Павло Михайлович,
1958
20 січня
2009 року
Тетіївський районний суд
Київської області,
від 18 березня 2008 року
2 лютого
2012 року,
690
5
30633/10
Борух
Віктор Іванович,
1954
21 травня
2010 року
Тетіївський районний суд
Київської області,
від 24 січня 2008 року
2 лютого
2012 року,
705
6
51443/10
Супрун
Наталія Федорівна,
1954
25 серпня
2010 року
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області,
від 20 серпня 2009 року
2 лютого
2012 року,
435
Full & Egal Universal Law Academy